Дубровицький район - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дубровицький район

ДУБРО́ВИЦЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у північній частині Рівненської області. На Пн. і Пн. Сх. межує з Брест. обл. Білорусі (протяжність держ. кордону 65 км). Утвор. 1939. Жит. зазнали сталін. репресій. Від 9 липня 1941 до 10 січня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. До серед. 1950-х рр. діяло підпілля ОУН–УПА. Пл. 1,8 тис. км2. Насел. 50 939 осіб (2001, складає 90,7 % до 1989), переважно українці. У складі Д. р. – м. Дубровиця (райцентр) та 58 сільс. насел. пунктів. Тер. р-ну проходить залізниця Рівне–Сарни–Лунінєц (Білорусь) і автошлях Рівне–Житкавічи (Білорусь). Залізничні ст.: Дубровиця, Миляч, Удрицьк. Протяжність залізнич. колій 34,1 км, автомобіл. шляхів – 341,6 км. Знаходиться у межах Поліс. низовини. Поверхня – хвиляста та алювіал. низовина, поділена р. Горинь на дві частини. Лівобережжя має горбистий рельєф; горби та пасма чергуються з прилеглими до Волин. пасма вирівняними заболоченими просторами Верхньоприп’ят. низовини. На Правобережжі заболочені простори порушують еолові форми рельєфу. Корисні копалини: бурштин, торф, глина. Гол. річки: Горинь з притоками Случ, Чаква; Льва (усі – бас. Дніпра). Пл. водного дзеркала 4,6 тис. га. Переважають дерново-підзолисті і піщані ґрунти. Село Будимля належить до 2-ї, решта – до 3-ї зон радіоактив. забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС. Пл. лісів 90,8 тис. га (49,8 % пл. р-ну): сосна (71 %), вільха, береза чорна (13 %), дуб, осика, липа, клен, ялина. У р-ні заг.-держ. значення частина Рівненського природного заповідника, ландшафт. Почаївський заказник, лісовий Висоцький заказник, ботан. Золотинський заказник, Сварицевицький заказник й Озерський заказник; місц. значення Дубровиц., Висоц., Більський дендропарки, лісовий Литвиц. заказник, заповідні урочища Більське, Висоцьке, Золотинське та Поліська діброва, пам’ятки природи Трикутнян. парк і Жаденське. Екон. потенціал Д. р. формує лісова пром-сть. Гол. підпр-ва розташ. у райцентрі. Спеціалізація с. госп-ва – рослинництво картопляр.-зерн., тваринництво – молочно-м’ясного напрямів. С.-г. вироб-вом займаються 24 агропром. підпр-ва. Пл. с.-г. угідь 62,7 тис. га, з них ріллі – 30,6 тис. га, боліт – 11,3 тис. га, пасовищ – 11,0 тис. га. У р-ні – 44 заг.-осв. школи, 20 дитсадків, ПТУ, автошкола, рай. Будинок школяра; центр. рай. лікарня, стоматол. поліклініка, дит. консультація, станція швидкої мед. допомоги, рай. СЕС, вет. лікарня; 48 Будинків культури, кінотеатр, 38 б-к, муз. школа, Дубровицький історико-етнографічний музей; відділ. 3-х банків. Виходить г. «Дубровицький вісник». Реліг. громади: 6 – УПЦ КП, 29 – УПЦ МП, 26 – євангел. християн-баптистів. Пам’ятки арх-ри: костел Іоана Хрестителя, церкви Різдва Богородиці та Миколаївська (усі – Дубровиця), церква Різдва Богородиці та дзвіниця (с. Бережки), церкви Різдва Богородиці (с. Бережниця), Свято-Преображенська (с. Кураш), Покровська (с. Велюнь), Успенська (с. Висоцьк), Різдва Пресвятої Богородиці (с. Смородськ), каплиці (села Орв’яниця та Удрицьк). Серед видат. уродженців – лікар-терапевт, д-р медицини, дійс. чл. УВАН, НТШ І. Базилевич (с. Селець), історик, д-р істор. н. В. Чишко (с. Орв’яниця); нар. майстриня У. Кот (с. Крупове), скульпторка Т. Бриж (с. Бережниця); хор. диригент Є. Кухарець (с. Велюнь), співачка С. Бабчук (с. Бережки); у школі с. Висоцьк учителював письменник П. Красюк.

Л. Ф. Стрибулевич

Стаття оновлена: 2008