Дувірак Валерій Григорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дувірак Валерій Григорович

ДУВІРА́К Валерій Григорович (09. 07. 1951, м. Коломия Станіслав., нині Івано-Фр. обл.) – художник-монументаліст і живописець. Чоловік Х. Дувірак. Чл. НСХУ (1989). Закін. Львів. ін-т приклад. та декор. мист-ва (1979; викл. Д. Довбошинський, Д. Крвавич, В. Овсійчук, З. Флінта). Відтоді працював на Івано-Фр. худож.-вироб. комбінаті: від 1982 – гол. художник, 1984–2003 – художник монум. цеху. На твор. роботі. Учасник мист. виставок від 1980. Автор портретів, ікон, розписів. Окремі роботи зберігаються в Івано-Фр. ХМ, Музеї нар. мист-ва Почаїв. лаври (Терноп. обл.).

Тв.: розписи у кафе «Молочне» (1982); реставрац. роботи у Нар. домі «Просвіта» (1993), будинку Прикарп. центру репродукції людини (1994; усі – в Івано-Франківську), палаці с. Пемпово в Польщі (2000–01); проект, різьблення та розпис іконостаса церкви Св. Трійці в с. Космач Косів. р-ну Івано-Фр. обл. (1998–99); іл. до пісенника «Діти величають Господа» (1999); живопис – «О. Довбуш» (1991), «Філіжанка кави» (1993), «Гуцулія» (2002), «Роксоляна», «Вітре буйний» (обидва – 2003), «Пророк», «Стіна плачу» (обидва – 2005), «Гуцульська Мадонна», «Мойсей» (обидва – 2006).

Літ.: Художники Івано-Франківщини: Альбом. К., 2002; Світ левкасу: Альбом. К., 2005.

І. П. Токарук

Стаття оновлена: 2008