Дудар Євген Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дудар Євген Михайлович

ДУ́ДАР Євген Михайлович (24. 01. 1933, с. Озерна, нині Зборів. р-ну Терноп. обл.) – прозаїк-сатирик, артист розмовного жанру. Чл. НСПУ (1973). Засл. діяч мист-в України (1993). Літ. премія ім. Остапа Вишні (1985), обл. літ. премія ім. М. Годованця (1997), Міжнар. премія ім. П. Орлика (1995). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступ. (2008). Закін. Львів. ун-т (1962). Працював у г. «Прапороносці» (Хмельницький, 1962–63), вид-ві Львів. ун-ту (1963–65), ж. «Перець» (1965–81). Від 1980 – на профес. сцені як виконавець влас. творів. Друкується від 1957. Його творам притаманні особл. нац. колорит, оригін. сюжет, худож.-сатир. узагальнення типів та персонажів, громадян. пафос, афористичність і репризність, орган. сполучення умовності з правдоподібністю. На думку Д., завдання сатири не «вбивати» людину, а викорінювати її вади, зло; завдання гумору – не лоскотати пустопорож. (іноді й вульгар.) хохмами чи побрехеньками, а довести читача чи слухача мало не до плачу від сміху – а тоді дати можливість задуматися, з чого сміялися. Д. – співзасн., худож. кер. та голова журі Всеукр. фестивалю гумору і сатири «Вишневі усмішки» (від 1980). Учасник Всесвіт. фестивалю сатири та гумору (від 1983), співзасн. Всесвіт. асоц. сатириків і гумористів (1985) у м. Ґаброво (Болгарія). Видав кн. «Спогади про себе: Фрагменти з мого бурхливого життя» (Т., 2001).

Тв.: Прошу слова. Л., 1967; Вуглеводи і віники. К., 1968; Операція «Сліпе око». К., 1970; Сусіди не дрімають. К., 1973; Коза напрокат. К., 1974 (рос. перекл. – Москва, 1990); Дисертація. К., 1976; Робінзон з Індустріальної. К., 1981; Профілактика совісті. К., 1981; Шедевр за вуаллю. К., 1982; Директор без портфеля. К., 1985; Антифас. К., 1987; Дон-Жуан у спідниці. К., 1988; Рятуймо жінку. К., 1989; Хунта діє. К., 1993; Штани з Гондурасу. К., 1993; З публічних марафонів. Трускавець, 1993; Плацдарм. К., 1996; Українці мої, українці. К., 2001; Галерея чудотворців: У 2 т. К., 2003.

Літ.: Цеков Ю. Дисертант із капустяних джунглів // ЛУ. 1978, 10 лют.; Сорока П. Сміх заради життя: Штрихи до літературного портрета Євгена Дударя // Березіль. 1994. № 7; Пасемко І. Духовні вершини Євгена Дударя // Там само. 2006. № 2.

В. Н. Грабовський

Стаття оновлена: 2008