Дудич Іван Йосипович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дудич Іван Йосипович

ДУ́ДИЧ Іван Йосипович (09. 09. 1899, Чернівці – 21. 05. 1965, там само) – актор, режисер, театральний діяч. Закін. Чернів. ун-т (1923). Водночас 1920–23 – актор Чернів. укр. театру С. Тер- лецького, співред. часопису «Громада». Працював реж. укр. т-ва «Руський міщан. хор» у Чернівцях, де очолював аматор. драм. трупу (1923–26). Учителював у Румунії (1926–29). Організатор і худож. кер. виїзного укр. театру в Чернівцях (1929–33); реж. і актор драм. секції т-ва «Буковин. Кобзар» (1933–39); арт. Чернів. укр. муз.-драм. театру ім. О. Кобилянської (1940–41), Коломий. окруж. укр. театру (нині Івано-Фр. обл., 1941–42), Станіслав. укр. драм. театру (нині Івано-Франківськ, 1942–44). У грудні 1944 заарешт. органами НКВС за звинуваченням в укр. бурж. націоналізмі. Засудж. до 5-ти р. ув’язнення. Покарання відбував у Казахстані та Сибіру. 1954–65 працював на підпр-вах Чернівців, керував драм. колективами трамвай. парку, Будинку вчителя. Чл. укр. академ. т-ва «Союз» (1918–23), Синдикату арт. Румунії (від 1932). Виконував переважно героїко-романт. і характерні ролі.

Ролі: Микола («Украдене щастя» І. Франка), Гриць, Хома («Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» М. Старицького), Іван («Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького), Іван, Гнат («Безталанна» І. Карпенка-Карого), Вагнер («Казка старого млина» С. Черкасенка), Панас («Ясні зорі» Б. Грінченка), Драгомир («Напасть» Й. Караджале), Андрій Андрійович («Живий труп» за Л. Толстим).

Вистави: «Учитель» І. Франка (1917), «Безталанна», «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого, «Наталка Полтавка» І. Котляревського, «Про що тирса шелестіла» (усі – 1924), «Казка старого млина» С. Черкасенка (1925), «Вій» М. Кропивницького, «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського (обидві – 1926), «Циганка Аза», «Чорноморці» М. Старицького (обидві – 1927), «Гайдамаки» за Т. Шевченком (1963).

Літ.: Руснак В. Нарис історії українського театрального мистецтва на Буковині по 28 червня 1940 року // Наш театр: Книга діячів укр. театр. мист-ва. Т. 1. Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто, 1975; Савицький К. До історії українського театру на Буковині // Буковин. віче. 1985, 13 верес.; Демочко К. Музична Буковина. К., 1990.

Т. В. Сулятицький

Стаття оновлена: 2008