Дука Ірина Михайлівна

Визначення і загальна характеристика

ДУ́КА Ірина Михайлівна (18. 11. 1945, м. Горький, нині Нижній Новгород, РФ) — актриса, режисер, педагог. Дружина В. Бес­сараба. Народний артист України (1992). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2006). Закін. Київ. ін­ститут театр. мистецтва (1968; викл. Л. Олійник). Від­тоді працює у Нац. театрі рос. драми ім. Лесі Українки (Київ). Водночас — доцент Київ. ін­ституту театр. мистецтва (1984–97).

Ролі: Долорес («Камін­ний господар» Лесі Українки), Світлана («Справедливість — моє ремесло» Л. Жу- ховицького), Інна («Діти Ванюшина» С. Найдьонова), Пушкіна («Остан­ні дні» М. Булгакова), Котова («Вечірнє світло» О. Арбузова), Джаніна («Віяло» К. Ґольдоні), Людмила («Пізня любов» О. Островського), Івет­та («Матінка Кураж та її діти» Б. Брехта), Валентина («Зірки на вранішньому небі» О. Галіна), Ада («Генерали у спідницях» Ж. Ануя), Леді Сніруел («Школа скандалу» Р.-Б. Шері­дана), Емма («Роз­луче­н­ня по-російськи» Н. Птушкіної), Бʼянка («Отел­ло» В. Шек­спіра), Мімі («Трішки ніжності» А. Ніколаї).

Ви­стави: «Рядові» О. Дударева (1985), «Зірки на вранішньому небі» О. Галіна (1988), «Без вини винні» О. Островського, «Жиди міста Пітера, або Невеселі бесіди при свічках» за братами Стругацькими (обидві — 1991), «Генерали у спідницях» Ж. Ануя (1993), «Роз­луче­н­ня по-російськи» (1999), «Різдвяні мрії» (2001) Н. Птушкіної, «Трішки ніжності» А. Ніколаї (2005).

Літ.: Ирина Дука: «В театре люди иногда бывают священ­ными, а иногда — чудовищами» (Интервью И. Вратаревой) // День. 2006, 2 фев.

Н. М. Рій

Завантажити статтю