Дукельський Семен Семенович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дукельський Семен Семенович

ДУКЕ́ЛЬСЬКИЙ Семен Семенович (01(13). 08. 1892, м. Єлисаветград Херсон. губ., нині Кіровоград – 30. 10. 1960, Москва) – радянський і партійний діяч. Закін. приватні муз. (1908) та оперно-муз. (1909) школи. Працював піаністом у кінотеатрах. Від 1915 – рядовий муз. служби одного із полків рос. армії. 1917 вступив до партії більшовиків. 1917–18 – пом. нач. забезпечення Фінської червоної гвардії, 1918–19 – інспектор армій. ком-ту, нач. канцелярії військ. відділу представництва ВУЦВК у Москві, нач. заг. відділу політупр. Наркомату військ. справ України, уповноважений Ради праці та оборони України й політбоєць 52-го полку в Миколаєві; 1919–20 – чл. військ. підпіл. орг-ції, трофей. комісії 14-ї армії в Одесі. У ЧК від 1920: нач. Особл. відділу Центр. упр., від січня 1921 – нач. відділу із боротьби з бандитизмом та Секретно-оператив. частини, заст. нач. Особл. відділу Центр. упр. Від квітня 1921 – заст. нач. Особл. відділу, заст. нач. Секретно-оператив. частини ВУЧК, 1921–22 – голова Одес. губчека. Виступив ініціатором фабрикації справи «Ком-ту порятунку Вітчизни» і, без відповід. санкції, з метою дезінформації надрукував за кордоном матеріали по ній (робота визнана занадто брутальною, за що Д. отримав догану від кер-ва іноз. відділу ГПУ РРФСР). Водночас написав кн. «ЧК–ГПУ. Часть первая», яка була підготовлена до друку в Харкові, але за наказом моск. кер-ва не вийшла (її машинопис, що зберігся в архіві Гуверів. ін-ту в США, опубл. 1989 Канад. ін-том українознав. студій). Від 1922 – співроб. резерву ГПУ УСРР, від 1923 – нач. Пд. транспорт. відділу ОГПУ в Харкові, 1923–26 – нач. Волин. і Катеринослав. губвідділів ГПУ. 1926–27 – управляючий Одес. харчотрестом, 1927–28 – дир. ф-ки «Жовтень» у Харкові, 1928–30 – чл. правління тресту «Донвугілля», голова правління тресту «Донбасток». Від 1930 – на кер. посадах у структурі ОГПУ, від 1934 – нач. Упр. НКВС у Воронез. обл. (РФ). 1937–38 – співроб. для особл. доручень при наркомі внутр. справ СРСР, від 1938 – голова Ком-ту в справах кінематографії при РНК СРСР, від 1939 – нар. комісар мор. флоту СРСР, від 1942 – уповноважений Держ. ком-ту оборони з вироб-ва боєприпасів на з-дах наркоматів боєприпасів і міномет. обладання СРСР у Челябін. обл. (РФ), від 1943 – заст. наркома (згодом міністра) юстиції РРФСР. Від 1953 – персон. пенсіонер союз. значення. Депутат ВР РРФСР 1-го скликання. 1939–52 – чл. Центр. ревізій. комісії ЦК ВКП(б).

Літ.: Петров Н. В., Скоркин К. В. Кто руководил НКВД: Справоч. Москва, 1999.

Ю. І. Шаповал

Стаття оновлена: 2008