Дуклер Валентин Самійлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дуклер Валентин Самійлович

ДУ́КЛЕР Валентин Самійлович (03(16). 05. 1908, Одеса – 06. 11. 1997, Київ) – актор. Засл. арт. УРСР (1940). Закін. Одес. муз.-драм. ін-т (1930). Працював у театрах Одеси, Харкова, Києва; 1948–66 – арт. Київ. рос. драм. театру ім. Лесі Українки. Тяжів до різноплановості сценіч. амплуа. Виступав як арт. розмов. жанру на естраді та радіо; у репертуарі, зокрема, – усмішки Остапа Вишні.

Ролі: Ярчук («Соло на флейті» І. Микитенка), Пивоваров («Невідомі солдати» Л. Первомайського), фон Мекке («Ходіння по муках» за О. Толстим), Фіґаро («Весілля Фіґаро» П.-О. Бомарше), Альдемаро («Вчитель танців» Лопе де Веґи), Городулін, Дульчин («На всякого мудреця доволі простоти», «Остання жертва» О. Островського), Труффальдіно («Слуга двох панів» К. Ґольдоні), Меркуціо («Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра), Серебряков («Дядя Ваня» А. Чехова), Любашкін («Піднята цілина» за М. Шолоховим); у кіно – Немирич («Полум’я гніву», 1955, реж. Т. Левчук), Крусс («Ластівка», 1957), Околесов («Артист з Коханівки», 1961; обидва – реж. Г. Ліпшиць), Стрижаков («Вогненний міст», 1958, реж. Г. Крикун, М. Романов; усі – Київ. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка).

В. Г. Мудрик

Стаття оновлена: 2008