Кржижановський Гліб Максиміліанович

Визначення і загальна характеристика

КРЖИЖАНО́ВСЬКИЙ Гліб Максиміліанович (псевд.: Брут, Ганс, Гризунов, Клер, Ланін та ін.; 12(24). 01. 1872, м. Самара, Росія — 31. 03. 1959, Москва) — партійний діяч, фахівець у галузі енергетики. Академік АН СРСР і АН УРСР (1929). Герой Соц. Праці (1957). Державні нагороди СРСР. Закін. С.-Пе­тер­бур. технол. інститут (1894). У рев. русі від 1891. Разом із В. Леніним брав участь у створенні Союзу боротьби за звільнення робітн. класу в С.-Пе­тербурзі, входив до його керів. центру. 9 грудня 1895 заарешт. і засудж. до 3-х р. заслання. В ув’язненні та на засланні написав низку рев. пісень, зокрема «Вар­шав’ян­ку», «Біснуйтесь, тирани», що користувалися популярністю. 1901 звільнений, від 1903 жив і працював у Києві. Входив до складу організац. комітету зі скли­­кання 2-го з’їзду РСДРП. 1905 — чл. київ. більшов. групи «Вперед», голова страйк. комітету Пд.-Зх. залізниці, актив. учасник рев. подій. 1906 переїхав до С.-Пе­тербурга, від 1910 мешкав у Мо­скві. У 1910-х рр. керував будівництвом електростанцій у Підмо­с­ков’ї. Від 1919 — голова комітету держ. споруд Вищої ради нар. господарства; від 1920 — голова Держ. комі­сії з електрифікації Росії (під його керівництвом розроблено ГОЕЛРО План); водночас 1929–39 — віце-президент АН СРСР (зробив знач. внесок у створення Відділ. тех. наук АН СРСР, формування інститутів тех. профілю); 1930–59 — засн. і дир. Енергет. інституту АН СРСР (Москва); 1932–36 — голова Все­­союз. комітету з вищої тех. освіти при ЦВК СРСР і заст. наркома освіти РФ. Наукові дослідження: ство­­рення єдиної енергет. системи країни, роль електрифікації машин і електротехнологій у розвитку техніки, комплексне вико­ристання палив. ресурсів на енергохім. основі, організація соціаліст. планування. Автор спога­дів про В. Леніна, які неодноразово перевидавалися у СРСР багатьма мовами. Прах К. розміщений у Кремлів. стіні на Крас­ній площі.

Завантажити статтю