Кржижановський Гліб Максиміліанович

КРЖИЖАНО́ВСЬКИЙ Гліб Максиміліанович (псевд.: Брут, Ганс, Гризунов, Клер, Ланін та ін.; 12(24). 01. 1872, м. Самара, Росія – 31. 03. 1959, Москва) – партійний діяч, фахівець у галузі енергетики. Акад. АН СРСР і АН УРСР (1929). Герой Соц. Праці (1957). Держ. нагороди СРСР. Закін. С.-Пе­тер­бур. технол. ін-т (1894). У рев. русі від 1891. Разом із В. Леніним брав участь у створенні Союзу боротьби за звільнення робітн. класу в С.-Пе­тербурзі, входив до його керів. центру. 9 грудня 1895 заарешт. і засудж. до 3-х р. заслання. В ув’язненні та на засланні написав низку рев. пісень, зокрема «Вар­шав’ян­ку», «Біснуйтесь, тирани», що користувалися популярністю. 1901 звільнений, від 1903 жив і працював у Києві. Входив до складу організац. ком-ту зі скли­­кання 2-го з’їзду РСДРП. 1905 – чл. київ. більшов. групи «Вперед», голова страйк. ком-ту Пд.-Зх. залізниці, актив. учасник рев. подій. 1906 переїхав до С.-Пе­тербурга, від 1910 мешкав у Мо­скві. У 1910-х рр. керував буд-вом електростанцій у Підмо­с­ков’ї. Від 1919 – голова ком-ту держ. споруд Вищої ради нар. госп-ва; від 1920 – голова Держ. комі­сії з електрифікації Росії (під його кер-вом розроблено ГОЕЛРО План); водночас 1929–39 – віце-президент АН СРСР (зробив знач. внесок у створення Відділ. тех. наук АН СРСР, формування ін-тів тех. профілю); 1930–59 – засн. і дир. Енергет. ін-ту АН СРСР (Москва); 1932–36 – голова Все­­союз. ком-ту з вищої тех. освіти при ЦВК СРСР і заст. наркома освіти РФ. Наук. дослідження: ство­­рення єдиної енергет. системи країни, роль електрифікації машин і електротехнологій у розвитку техніки, комплексне вико­ристання палив. ресурсів на енергохім. основі, орг-ція соціаліст. планування. Автор спога­дів про В. Леніна, які неодноразово перевидавалися у СРСР багатьма мовами. Прах К. розміщений у Кремлів. стіні на Крас­ній площі.

Пр.: Десять лет хозяйственного стро­­ительства СССР: 1917–1927. Москва, 1927; Сочинения. Т. 1–3. Москва; Ленин­­град, 1933–36; Избранное. Москва, 1957.

Літ.: Флаксерман Ю. Н. Г. М. Кржижановский. 1964; Г. М. Кржижановский. Жизнь и деятельность: Сб. воспоминаний. 1974; Карцев В. П. Кржижанов­ский. 1985 (усі – Москва).

Р. В. Пилипчук