Дулеба Андрій - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дулеба Андрій

ДУЛЕ́БА Андрій (10. 12. 1919, с. Бенядиківці, нині округ Свидник, Словаччина) – український педагог і фольклорист у Словаччині. Закін. Ун-т ім. П. Шафарика у Пряшеві (1955). Учителював у початк. та серед. школах Пряшівщини (1942–80). Худож. керівник укр. хору «Маковиця» у Свиднику (1962–72) та ін. Записував і друкував з нотами нар. пісні українців Словаччини в «Репертуарному збірнику» ЦК Культур. союзу укр. трудящих (1968, ч. 2–3; 1970, ч. 4; 1971, ч. 3; 1973, ч. 4; 1989, ч. 4), темат. додатках до г. «Нове життя»: «Пісні-балади» (1965), «Маковицькі балади» (1966), «Пісні на слова О. Павловича» (1967), «Переселенські пісні» (1968), «Рекрутські пісні» (1969), «Пісні на козацькі мотиви» (1971), «Народні прозові твори», «Дівочі пісні Маковиці» (обидва – 1972), «Маковицькі жартівливі пісні» (1973). Окремими книжками видав зб. пісень у влас. записах «Як си заспіваме, далеко нас чути» (1976) та «Українські народні пісні Східної Словаччини» (т. 3, 1977; усі – у Пряшеві). Автор музики до творів укр. поетів (Марійки Підгірянки, В. Ґренджі-Донського, Ф. Лазорика, А. Галчак та ін.).

Літ.: Мушинка М. Андрій Дулеба – педагог, диригент та збирач фольклору // Нове життя. 2004. Ч. 25–26.

О. В. Мишанич, М. І. Мушинка

Стаття оновлена: 2008