Дульзон Андрій Петрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дульзон Андрій Петрович

ДУЛЬЗО́Н Андрій Петрович (Дульзон Андрей Петрович; 27. 01. 1900, с. Прейс Самар. губ., Росія – 15. 01. 1973, м. Томськ, РФ) – російський мовознавець. Закін. Саратов. ун-т (1929). Працював 1930–34 кер. Центр. бюро наук. вивчення діалектів АРСР німців Поволжя; 1936–41 – у Саратов. пед. ін-ті: від 1940 – проф.; від 1941 – у Томському пед. ін-ті: проф., 1942–72 – зав. каф. нім. мови. Один із засн. рос. наук. школи сибірознавців. Особливе значення мають роботи Д. з опису тубільних мов Сибіру (кетської, єнісей., хантий., мансій., чулимсько-тюркської та ін.). Відомий також дослідж. з укр. діалектології, зокрема вивчав укр. говори на тер. АРСР німців Поволжя. Керував записами діалект. текстів у селах Колишкіно, Салтово, Харковка, Курнаєвка, Савинка та ін. Зробив спробу описати системи вокалізму і консонантизму, морфол. та лексичні особливості цих говірок. Наголошував, що у дослідж. говірках вплив рос. мови незначний; зараховував їх до пд.-сх. наріччя укр. мови. Традиції Д. у вивченні укр. говорів Поволжя продовжила О. Север’янова.

Пр.: К характеристике украинских говоров Республики немцев Поволжья. Покровск, 1927; Топонимы средней Сибири // Изв. Сибир. отдел. АН СССР. Сер. Обществен. наук. 1965. № 5, Вып. 2; Кетский язык. Томск, 1968.

Літ.: Чубенко В. Ю. Український елемент в топонімії Низового Надволжя // Мовознавство. 1968. № 4; Северьянова А. А. Украинские говоры Волгоградской области // Вопр. краеведения. Мат. VI и VII краевед. чтений. Вып. 4–5. Волгоград, 1998.

Л. В. Рябець, О. С. Іщенко

Стаття оновлена: 2008