Дума Павло Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дума Павло Михайлович

ДУ́МА Павло Михайлович (справж. – Крикун; 15(28). 01. 1901, с. Комишувате, нині Новоукр. р-ну Кіровогр. обл. – 30. 10. 1998, Київ) – співак (баритон). Засл. арт. УРСР (1951). Закін. Бакин. консерваторію (1934; кл. К. Книжникова). 1934–41 – соліст Азерб. театру опери та балету, 1941–44 – Ансамблю пісні й танцю Закавказ. фронту, 1944–51 – Одес., 1951–63 – Львів. театрів опери та балету. Володів сильним голосом широкого діапазону. У репертуарі – романси М. Лисенка, В. Косенка, М. Глінки, О. Даргомижського, М. Мусоргського, О. Бородіна, П. Чайковського, Л. ван Бетговена, Й. Брамса, укр. нар. пісні.

Партії: Карась («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Микола («Наталка Полтавка» М. Лисенка), Остап («Тарас Бульба» М. Лисенка), Хмельницький («Богдан Хмельницький» К. Данькевича), Демон (однойм. опера А. Рубінштейна), Борис, Шакловитий («Борис Годунов», «Хованщина» М. Мусоргського), Ігор («Князь Ігор» О. Бородіна), Мазепа (однойм. опера П. Чайковського), Грязной («Царева наречена» М. Римського-Корсакова), Ріґолетто, Ді Луна, Ренато («Ріґолетто», «Трубадур», «Бал-маскарад» Дж. Верді), Вотан («Лоенґрін» Р. Ваґнера).

Літ.: Козак С. Співає Павло Дума // Веч. Київ. 1986, 30 січ.; Лисенко І. З когорти будівничих // КіЖ. 1986, 10 серп.

І. М. Лисенко

Стаття оновлена: 2008