Думинець Петро Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Думинець Петро Васильович

ДУ́МИНЕЦЬ Петро Васильович (07. 01. 1955, с. Вонігове Тячів. р-ну Закарп. обл.) – майстер ювелірного мистецтва. Засл. майстер нар. творчості України (2006). Чл. НСМНМУ (1994). Навч. в Ужгород. ун-ті (1973–75). Працював ковалем на Буштин. лісокомбінаті (Закарп. обл., 1972–77). У Київ. худож. фонді 1979–86 створював монум. роботи у техніці худож. кування (співпрацював із В. Прядкою, В. Пасивенком, П. Ганжою, В. Карасем). Відтоді – в Ужгороді. На твор. роботі. У традиціях Київ. Русі виготовляє із золота й срібла чол. та жін. прикраси, предмети церк. і побут. вжитку. Осн. техніки – філігрань, зерно, скань. Учасник обл., всеукр. та закордон. мист. виставок від 1984. Персон. – в Ужгороді (2005). Окремі роботи зберігаються у музеях України, Німеччини, Чехії, Словаччини, Угорщини, Канади.

Тв.: коване панно на ст. метрополітену «Оболонь» (1981), ковані решітки в Ін-ті гігієни (1983), художнє оформлення центр. дегустац. залу з-ду шампан. вин (1985; усі – Київ); набори – «Квіти» (1994), «Півмісяці» (1997), «Дзвіночки», «Гуцульський» (обидва – 1998), «Старокиївський», «Роксолана», «Оксана» (усі – 1999), «Команиця» (2000); гривни – «Троянда» (1989), «Маруся» (1999); згарди – «Старокиївські», «Бабусині» (обидві – 2000), «Карпатські» (2001); архієрей. нагруд. хрест (2006).

Літ.: Диба О. Самородок // Срібна земля. 1994, 26 лют.; Золотих справ майстер / Інтерв’ю у П. Думинця узяв В. Павлюх // Фест. 1999, 30 верес. – 6 жовт.

О. Р. Диба

Стаття оновлена: 2008