Думчев Олександр Авер’янович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Думчев Олександр Авер’янович

ДУ́МЧЕВ Олександр Авер’янович (05. 03. 1937, с. Каново Ростов. обл., РФ – 25. 09. 2003, Київ) – архітектор. Чл. НСАУ (1970). Засл. арх. України (1995). Дійс. чл. Укр. академії арх-ри (2001). Держ. премія УРСР у галузі арх-ри (1988). Закін. Київ. інж.-буд. ін-т (1965). Відтоді працював у проект. ін-ті «Гіпроцивільпромбуд» (Київ): від 1974 – зав. арх.-конструктор. майстерні, від 1987 – гол. арх. Серед реаліз. проектів – комплекс будівель Нац. тех. ун-ту України «Київ. політех. ін-т» (електроенергет., теплоенергет., технології силікатів ф-ти; 1973–85), готель «Братислава» на вул. А. Малишка, № 1 (1980–88), Навч.-наук. ін-т підготовки кадрів кримінал. міліції Київ. ун-ту внутр. справ на вул. Народного Ополчення, № 9 (1980–95), Будинок твор. орг-цій України на бульварі Т. Шевченка, № 50/52 (1985), реконструкція Нац. музею літ-ри України на вул. Леніна (нині Б. Хмельницького), № 11 (1988), капітал. ремонт Нац. палацу «Україна» на вул. Велика Васильківська, № 103 (інтер’єр залу засідань, 1996) у Києві; церква в с. Хотянівка Вишгород. р-ну Київ. обл. (2002).

Г. П. Вікторук

Стаття оновлена: 2008