Дун Олександр Зиновійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дун Олександр Зиновійович

ДУН Олександр Зиновійович (30. 11. 1929, Харків – 13. 08. 2001, м. Худжанд, Таджикистан) – літературознавець. Канд. філол. н. (1961). Засл. діяч н. Респ. Таджикистан (1989). Закін. Харків. ун-т (1954). Учителював на Львівщині. Від 1962 – у Ленінабад. пед. ін-ті (нині Худжанд. ун-т): від 1974 – проф., від 1982 – зав. каф. рос. і зарубіж. літ-ри. Досліджував рос. літ-ру та журналістику поч. 20 ст., рос.-укр. та таджиц.-укр. літ. зв’язки. Автор передмов до укр. видань творів Айні, Дж. Ікрамі, М. Турсун-заде, статей з питань перекладу. Брав активну участь у громад. житті українців Таджикистану, був головою Т-ва ім. Лесі Українки (1989–2001), заст. голови Асоц. українців Таджикистану «Мрія» (1998–2001).

Пр.: Невідома стаття А. Ю. Крим- ського про Гафіза // Прапор. 1968. № 7; «Червона Україна» у Туркестані // Сузір’я. Вип. 6. К., 1972; Из истории литературных связей таджикского и украинского народов. Душанбе, 1972; Спадщина Абу Алі Ібн Сіни на Україні // Всесвіт. 1980. № 12; Абу Али Ибн Сино на Украине // Абу Али Ибн Сино и его эпоха. Душанбе, 1980; «Казка про неправедного царя» Ф. Волховського в перекладі Лесі Українки // Леся Українка: Публікації. Статті. Дослідження. К., 1984; Рубаи Омара Хайяма на Украине // Ленинабад. правда. 2000, 11 нояб.; Дейчевская волна // Ренессанс. 2003. № 3.

Літ.: Диба А. Олександрові Дуну – 70 // ЛУ. 1999, 16 груд.; Вальо М. Дун Олександр Зиновійович (Соломонович) // Укр. журналістика в іменах. Л., 2004. Вип. 11; Кочубей Ю. Дослідник Заходу і Сходу: О. З. Дун (1929–2001) // Схід. світ. 2005. № 2.

Ю. М. Кочубей, О. А. Шокало

Стаття оновлена: 2008