Дунаєвська Лідія Францівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дунаєвська Лідія Францівна

ДУНАЄ́ВСЬКА Лідія Францівна (28. 06. 1948, с. Воробіївка Немирів. р-ну Вінн. обл. – 16. 05. 2006, Київ) – фольклорист і літературознавець. Д-р філол. н. (1998), проф. (2001). Премія ім. Ф. Колесси НАНУ (2001). Закін. Київ. ун-т (1971). Відтоді працювала в ньому: від 1992 – засн. та зав. каф. фольклористики, від 1994 – проф., ст. н. с. Ін-ту українознавства. Досліджувала проблеми укр. казкознавства, нар. прози, історії вітчизн. фольклористич. науки. Виробила власну концепцію міфол. засад, типології та еволюції епіч. пісен. жанрів фольклору, розробила теорію фольклорно-літ. зв’язків, обґрунтувала розуміння фольклор. універсалій. Авторка монографій: «Українська народна казка» (1987), «Українська народна проза (легенда, казка): Еволюція епіч. традицій» (1997; перевид. 2000), «Персонажна система української народної казки: Аспекти поетики» (2000), підручника «Українська народнопоетична творчість» (1983, співавт.); низки статей у журналах і збірниках, передмов та післямов до фольклорист. видань. Упорядниця й наук. ред. зб. укр. казок і народів світу, зокрема «Українські народні казки» (1986; 1988; 1992; 1995; 2001), «Казки народів СРСР» (1987), «З живого джерела» (1990), навч. посібника «Жива душа: Твори Марка Вовчка» (2004). Написала примітки до 1-го тому «Історії української літератури» М. Грушевського (1990), вибраних творів П. Грабовського, І. Франка. Усі зазначені книги опубл. у Києві. У 1960–70-х рр. друкувала власні поезії у періодиці.

Літ.: Дунаєвська Лідія Францівна // Бібліографія укр. народознавства. Фольклористика: У 3 т. Л., 1999. Т. 1, кн. 2; Її спадщина з нами: [Некролог] // ЛУ. 2006, 25 трав.; Шурко Л. Професор Лідія Дунаєвська та фольклористика у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка // НТЕ. 2007. № 2; Астаф’єв О. Пам’яті Лідії Дунаєвської // Астаф’єв О. Каталог речей: Вірші, переклади, переспіви. К., 2008.

О. Г. Астаф’єв

Стаття оновлена: 2008