Дуніт - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дуніт

ДУНІ́Т (від назви г. Дун у Новій Зеландії) – інтрузивна гірська порода, що складається майже повністю із високомагнезіального олівіну, а також вміщує до 5 % акцесорних хромшпінелідів. Д. різною мірою серпентинизований. Структура панідіоморфнозерниста, у сильно серпентинизованих різновидів – петельчаста. Текстура масивна. Колір світло-зелений, у змінених різновидів – темно-зелений до чорного. Д. є максимально збіднілий кремниземом і збагачений магнієм, силікат. породами. Серед. хім. склад за Р. Делі (%): SiO2 – 40,49; TiO2 – 0,002; Al2O3 – 0,86; Fe2O3 – 2,84; FeO – 5,54; MnO – 0,16; MgO – 46,32; CaO – 0,7; Na2O – 0,1; K2O – 0,04; P2O5 – 0,005; Н2О – 2,88. Щільність незміненого Д. 3280 кг/м3, коефіцієнт теплопровідності 8,7·10-3 кал/см·сек·град, модуль Юнга 0,89–1,95·105 МПа, модуль зсуву 0,476–0,706·105 МПа, коефіцієнт Пуассона 0,16–0,40. Розповсюджений у дуніт-гарцбургітових і дуніт-кліпопіроксеніт габрових комплексах складчастих областей, на платформах – у розшарованих інтрузивах і кільцевих лужно-ультраоснов. комплексах. Класична область розвитку Д. – Урал. З ним пов’язані найбільші родовища руд хрому та платиноїдів, вони безпосередньо вміщують рудні тіла. Використовують для виготовлення вогнетрив. матеріалів, у ливар. вироб-ві.

А. Я. Радзивілл

Стаття оновлена: 2008