Дуніт

ДУНІ́Т (від назви г. Дун у Новій Зеландії) — інтрузивна гірська порода, що складається майже повністю із високомагнезіального олівіну, а також вміщує до 5 % акцесорних хромшпінелідів. Д. різною мірою серпентинизований. Структура панідіоморфнозерниста, у сильно серпентинизованих різновидів — петельчаста. Текс­тура масивна. Колір світло-зелений, у змінених різновидів — темно-зелений до чорного. Д. є максимально збіднілий кремниземом і збагачений магнієм, силікат. породами. Серед. хім. склад за Р. Делі (%): SiO₂ — 40,49; TiO₂ — 0,002; Al₂O₃ — 0,86; Fe₂O₃ — 2,84; FeO — 5,54; MnO — 0,16; MgO — 46,32; CaO — 0,7; Na₂O — 0,1; K₂O — 0,04; P₂O₅ — 0,005; Н₂О — 2,88. Щільність не­зміненого Д. 3280 кг/м³, коефіцієнт тепло­провід­ності 8,7·10^-3 кал/см·сек·­град, модуль Юнга 0,89–1,95·10⁵ МПа, модуль зсуву 0,476–0,706·10⁵ МПа, коефіцієнт Пуас­сона 0,16–0,40. Роз­по­всюджений у дуніт-гарцбургітових і дуніт-кліпопіроксеніт габрових комплексах складчастих областей, на платформах — у роз­шарованих інтрузивах і кільцевих лужно-ультраоснов. комплексах. Класична область роз­витку Д. — Урал. З ним повʼязані найбільші родовища руд хрому та платиноїдів, вони без­посередньо вміщують рудні тіла. Використовують для виготовле­н­ня вогнетрив. матеріалів, у ливар. виробництві.

Завантажити статтю