Дурбак Роман Теофілович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дурбак Роман Теофілович

ДУРБА́К Роман Теофілович (24. 01. 1914, с. Верхній Струтинь, нині Рожнятів. р-ну Івано-Фр. обл. – 27. 08. 1995, м. Золочів Львів. обл.) – поет. Закін. Бережан. г-зію, Львів. греко-катол. богослов. академію, здобув ступ. магістра теології у Львів. ун-ті. 1939–41 учителював на Золочівщині. Під час нім. окупації прийняв духов. сан, служив душпастирем у селі на Станіславщині. Дебютував віршем «З першим подувом весни» у ж. «Дзвони» (Львів, 1932, ч. 4). Друкувався в часописах «Неділя», «Мета», «Українське юнацтво», «Христос наша сила» (усі – Львів), «Америка» (Філадельфія), «Українська молодь» (Чікаґо) та ін. 1949 заарешт. і засудж. до 10 р. виправно-труд. таборів. Покарання відбував у Казахстані. Після повернення від 1956 мешкав у Золочеві. Після перерви увійшов у літ. процес публікацією добірки поезій в ж. «Україна» (1989, № 14); згодом – у альманасі «Біль» (Л., 1990, вип. 1), ж. «Дзвін» (1991, № 1). Окремим вид. вийшла зб. «Любов і життя» (Золочів; Львів, 1993).

Літ.: Сенюк С. Голгофа Романа Дурбака // Шашкевичів край. 1994. № 1; Дубас М. Перша книжка поета // Літ. Львів. 1994. № 13; Його ж. «Іншого щастя не треба…»: Роман Дурбак (1914–1995) // Заграва: Календар-альм. на 2004 рік. Л., 2003.

М. В. Дубас

Стаття оновлена: 2008