Дурново Микола Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дурново Микола Миколайович

ДУРНОВО́ Микола Миколайович (Дурново Николай Николаевич; 23. 10(04. 11). 1876, с. Парфьонки Моск. губ. – 27. 10. 1937, побл. м. Медвєж’єгорськ, Карелія, РФ) – російський мовознавець-славіст. Проф. (1918), чл.-кор. АН СРСР (1924), акад. АН Білорус. РСР (1928). Закін. історико-філол. ф-т Моск. ун-ту (1899), був залиш. для підготовки до проф. звання; 1904–18 – приват-доц. цього ун-ту (з перервою: 1910–15 працював у Харків. ун-ті); 1918–21– проф. Саратов. ун-ту. 1921–24 займався наук. роботою. 1924 виїхав на 4 місяці у наук. відрядження до Чехо-Словаччини з наміром залишитися за кордоном. Учень П. Фортунатова й О. Шахматова Д. у цей період співпрацював із чл. Праз. лінгвіст. гуртка, зокрема з Р. Якобсоном та М. Трубецьким. З допомогою першого отримав ґрант Чес. АН, на який здійснив поїздку на Закарпаття для вивчення діалектів укр. мови. 1926 прочитав курс в Ун-ті ім. Т. Масарика (м. Брно), на основі якого видав кн. «Введение в историю русского языка» (2-е изд., Москва, 1969). 1927 вирішив повернутися в СРСР, прийняв запрошення білорус. науковців (зокрема П. Бузука) працювати в Ін-ті білорус. культури АН Білорус. РСР. Однак уже 1930 після кампанії проти білорус. «нац. демократів» (унаслідок чого Д. виключили з АН Білорус. РСР) переїхав до Москви, де працював до арешту. 1933 заарешт. і засудж. до 10-ти р. позбавлення волі, 1937 вирок змінено на розстріл. Реабіліт. 1964 (див. «Дело славистов»). Один із основоположників рос. діалектології та лінгво-геогр. вивчення сх.-слов’ян. мов. Д. був серед ініціаторів створення Моск. діалектол. комісії. Спільно з Д. Ушаковим і М. Соколовим уперше уклав «Диалектологическую карту русского языка в Европе» (1915), де представлено класифікацію рос., білорус. та укр. говорів, обґрунтовано теор. принципи лінгвіст. географії. Автор «Грамматического словаря» (1924) – першого рос. словника лінгвіст. термінів; низки рец. на дослідж. укр. мовознавців – П. Бузука, В. Ганцова, А. Кримського, С. Кульбакіна, О. Курило, О. Синявського та ін. 2000 у Москві видано його «Избранные работы по истории русского языка».

Пр.: Хрестоматія по малорусской діалектологіи. Москва, 1913; Краткий очерк русской диалектологии. Х., 1914; Записки по истории звуков русского языка. Х., 1914; Диалектологические разыскания в области великорусских говоров. Москва, 1917; Очерк истории русского языка. Москва; Ленинград, 1924.

Літ.: Булахов М. Г. Восточнославянские языковеды: Биобиблиогр. слов. Т. 2. Минск, 1977; Ашнин Ф. Д., Алпатов В. М. «Дело славистов». 30-е годы. Москва, 1994; Сумникова Т. А. Николай Николаевич Дурново (Штрихи к портрету) // Изв. РАН. Сер. лит-ры и языка. 1995. Т. 54, № 5; Никитин О. В. Жизнь и труды Н. Н. Дурново // Моск. журн. 2001. № 9.

М. Г. Железняк

Стаття оновлена: 2008