Дурново Петро Павлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дурново Петро Павлович

ДУРНОВО́ Петро Павлович (Дурново Пётр Павлович; 06(18). 12. 1835, С.-Петербург – 19. 08. 1919, там само) – російський державний діяч. Дід Єлизавети та Данила Скоропадських. Генерал-ад’ютант (1905). Відзначений багатьма рос. та іноз. нагородами. Закін. Військ. академію в С.-Петербурзі (1855). Перебував на військ. службі, брав участь у воєн. діях на Балтиці під час Крим. війни 1853–56. Згодом переведений до Генштабу. Супроводжував імператор. родину під час її подорожей Росією. Після Маніфесту 1861 відряджений у Донську обл. для вирішення селян. справ. 1866–70 – харків. (багато зробив для благоустрою міста, зокрема й влас. коштом), 1872–78 – моск. губернатор. Від 1881 неодноразово обирався гласним С.-Петербур. думи, 1904 став її головою. 1905 – моск. генерал-губернатор. Під час рос. революції 1905–07 намагався встановити контакт влади з ліберал. опозицією, схвалив рішення про скликання земського з’їзду. Один із засн. Сибір. торг. банку, співвласник Березов. золотопромислової справи. Мав великі земел. володіння, зокрема у Полтав. губ. Його дочка Олександра була дружиною гетьмана П. Скоропадського.

Літ.: Список генерал-адъютантам, генерал-майорам и контр-адмиралам Свиты Его Величества и флигель-адъютантов по старшинству. Сост. по 10 марта 1914. С.-Петербург, 1914; Посохов С. И., Ярмыш А. Н. Губернаторы и генерал-губернаторы. Х., 1997.

С. І. Посохов

Стаття оновлена: 2008