Духовий оркестр - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Духовий оркестр

ДУХОВИ́Й ОРКЕ́СТР – колектив виконавців на духових музичних інструментах (дерев’яних і мідних або лише мідних) й ударних музичних інструментах. Д. о. може виступати у різноманіт. акуст. і клімат. умовах (у приміщенні, за умов низької т-ри, під час руху тощо), завдяки чому з давніх часів його використовують в арміях багатьох країн. Широко застосовують також для проведення сусп.-політ., культур., спорт. заходів, свят, урочистостей.

Ще до нашої ери у Єгипті, Персії, Греції, Римі, Китаї та ін. країнах реліг. обряди та військ. дії супроводжували ансамблі духових і удар. інструментів. Найпоширенішими в той час були флейти, прямі труби, роги й барабани. У Київ. Русі при князів. дворі традиційно до складу ансамблю входили духові, орган і струнні інструменти на зразок гусел. Поряд з місц. виконавцями, у київ. князів працювали іноз. групи музикантів (поперечні флейти, орган, струнні, тарілки). У супроводі труб, сурм, барабанів, бубнів і литавр князі вели військо у похід. У Київському Псалтирі 1397 представлено своєрід. ансамбль того часу (флейта, труба, литаври, барабан). Гру на духових інструментах (флейтах, шалмеях, бомбардах, фаготах, трубах, корнетах, тромбонах і бубнах) у різноманіт. ансамблях практикували і в музикант. цехах України кін. 16 ст. Від серед. 17 ст. полкова музика лівобереж. козацтва стала спец. видом служби. В усіх полках штат складався з 6–9-ти виконавців на пищалях, сурмах, трубах і литаврах. Полкові ансамблі слобід. козацтва складалися з 3–4-х трубачів і литавриста. У поміщиц. маєтках 2-ї пол. 18 – поч. 19 ст. був поширений ансамбль у складі 2-х флейт, 2-х кларнетів, 2-х фаготів і 2-х валторн, іноді в подвій. заміщенні. Деякі поміщики мали лише духові капели. У 19 ст. винахід клапан., вентильного і пістон. механізмів для всіх натурал. мідних духових інструментів й удосконалення дерев’яних інструментів суттєво розширили виконав. можливості Д. о. Сформувалися 2 їх осн. різновиди: мідний і мішаний, згодом –мідні малий і великий, мішані малий, серед. і великий. У складі малого мідного оркестру – осн. інструменти Д. о.: 3 корнети (2 перших і 1 другий), 2 альти (перший і другий), 2 тенори (перший і другий), баритон, 2 баси (перший і другий) та ударні (великий барабан з тарілками і малий барабан). Часто до складу такого оркестру входять 2–3 кларнети і 2 труби. У великому мідному оркестрі – склад малого мідного оркестру з подвій. кількістю інструментів, 2–4 валторни, 2–4 труби, 3–4 тромбони. Нині такі Д. о. не існують. Найбільш поширеними є малий мішаний у складі 20-ти виконавців (флейта, 3 кларнети, 2 валторни, 2 труби, великий з 2-ма тарілками і малий барабани, 3 корнети, 2 альти, 2 тенори, баритон і 2 баси) і серед. мішаний у складі 30-ти (флейта, гобой, 6 кларнетів, 2 валторни, 2 труби, 3 тромбони, великий з тарілками і малий барабани, 4 корнети, 2 альти, 3 тенори, баритон і 3 баси) виконавців оркестри, іноді зустрічається проміж. склад – 25 виконавців (розширено групу дерев’яних інструментів, зокрема кларнетів, введено партії тромбонів). Великий мішаний Д. о. нараховує 60 і більше виконавців (збільшено кількість кларнетів сі-бемоль, введено альтовий і басовий кларнети, а також групу саксофонів). Певні кількісні зміни відбулися й у мідній групі. Всі зазначені склади оркестрів не є стабіл., найстійкішими є військ. оркестри. Заг. діапазон Д. о. – бл. 7-ми октав від мі (до) контроктави до сі-бемоль четвертої (п’ятої). Однак переважна частина контроктави доступна лише другому басу, а четверта октава – малій флейті. Таким чином, звучання більшості інструментів зосереджено у серед. частині оркестр. діапазону. Одним з найважливіших досягнень Д. о. є жанр. різноманітність і художнє багатство репертуару, до якого входять перекладення укр. і світ. класики; останнім часом значно зросла кількість творів, написаних спеціально для Д. о.

Серед відомих диригентів Д. о. – С. Чернецький, В. Гурфінкель, Е. Парсаданян, В. Охріменко, В. Богданов, М. Прудченко. Нині в Україні діють Держ. духовий оркестр України, військ. Д. о., об’єднані у військ.-оркестр. службу ЗС України, аматор. та муніцип. Д. о., а також Д. о. філармоній. і навч. закладів.

Літ.: Матвеев В. Русский военный оркестр. Москва; Ленинград, 1965; Богданов В. Історія духовного музичного мистецтва України. X., 2007

.

В. О. Богданов

Стаття оновлена: 2008