ДУХОВИ́ЧНИЙ Георгій Самуїлович (11. 03. 1954, Київ — 01. 09. 2022, там само) — архітектор. Член НСАУ (1982; від 1998 — чл. правлі­н­ня, від 2004 — віце-президент Київ. організації). Державна премія України в галузі архітектури (1995). Закін. архіт. факультет Київ. худож. ін­ституту (1977, майстерня Н. Чмутіної). Працював 1978–89 у Гол. упр. «Київ­проект», про­йшов шлях від архітектора до гол. спеціаліста. Від 1990 — керівник персональної твор. архіт. майстерні «Г. Духовичний» НСАУ. Є автором концепції та типології християн. євангельських церк., місіонер. і поміс. центрів нового типу для будівництва в Україні, теор. і практичним роз­робником нового архіт. стилю «персоніфікований діалектичний контекс­туалізм». Серед реаліз. проектів — християн. центри євангел. християн-баптистів у Києві (пров. Ярославський, № 8/2, 1990–96; вул. Хорольська, № 28–30, 1997–2008), м. Вишневе Києво-Святошин. р-ну (1992–2000) та с. Кийлів Борис­піл. р-ну (1992–97) Київ. обл.; рибний ресторан і житл. будинок на 24 квартири (1995–2000) у м. Ґревесмюл­лен (Німеч­чина); комплекс ВПШ (нині ін­ститути між­нар. від­носин і журналістики Київ. університету) на вул. Мельникова, № 36/1 (1985–86), офіс. центр «Ренесанс» на вул. Воровського, № 24 (2006) у Києві. За­ймався також проектува­н­ням комплекс. рекон­струкції та ре­ставрації житл. і громад. споруд. Один із фундаторів громад. руху «Культура проти вандалізму. Україна — зона культурного лиха» (2007). Автор низки статей у фаховій періодиці.