ДУ́ШЕЧКІН Олександр Іванович (01(13). 08. 1874, с. Опеченський Рядок Новгород. губ., Росія — 08. 04. 1956, Київ) — вчений-агрохімік, фізіолог рослин. Доктор сільськогосподарських наук (1934, без захисту дис.), професор (1938), академік АН УРСР (1945). Заслужений діяч науки УРСР (1949). Премія ім. В. Докучаєва АН СРСР (1936). Державні нагороди СРСР. Закін. С.-Петербур. університет (1897). Від­тоді пере­бував на стажуван­ні в Цюриху (до 1899). Від 1903 — в Агрохім. лаб. Київ. товариства с. господарства і с.-г. промисловості (згодом Укр. НДІ соціаліст. землеробства), де очолював від­діли агрохімії (1915–20), згодом — хімізації с. господарства, 1928–30 — директор; водночас від 1921 (з пере­рвами) — у Київ. с.-г. ін­ституті: завідувач кафедри агрохімії. Був двічі заарешт. (1930, 1931). Звільн. за від­сутністю складу злочину. Під час 2-ї світової війни — завідувач кафедри агрохімії Казах. с.-г. ін­ституту (Алма-Ата, нині Алмати). 1944–53 — директор, від 1953 — зав. лаб. агрохімії Ін­ституту фізіології рослин і агрохімії АН УРСР (Київ), на будівлі якого (нині Ін­ститут фізіології рослин і генетики НАНУ) Д. від­крито мемор. дошку. Ви­вчав динаміку осн. елементів живле­н­ня в ґрунті, шляхи під­вище­н­ня ефективності фосфорно-калій. добрив, вплив сполук марганцю на ріст і якість врожаю цукр. буряків, механізм надходже­н­ня пожив. речовин у рослини; об­ґрунтував рац. методи внесе­н­ня добрив; рекомендував за­стосува­н­ня посівів люпину на зелене добриво. Зробив вагомий внесок у роз­робле­н­ня заходів з під­вище­н­ня родючості піщаних ґрунтів Поліс­ся.