ДЮЖЕ́НКО Юрій Федорович (12. 03. 1925, м. Туапсе Краснодар. краю, РФ — 13. 10. 2012, Москва) — живописець і мистецтво­знавець. Канд. мистецтво­знавства (1954). Член НСХУ (1961). Учасник 2-ї світової війни. Бо­йові нагороди. Закін. Ін­ститут живопису, скульптури та архітектури у Ленін­граді (нині С.-Петербург; 1950). Працював у Харків. худож. ін­ституті: 1954–61 — завідувач кафедри історії мистецтв; одночасно — за­ступник директора Харків. ХМ. Від кін. 1960-х рр. — у Москві. 1965–67 — за­ступник директора з науки музеїв Моск. Кремля; доцент кафедри історії мистецтва Моск. вищого худож.-пром. училища, доцент кафедри філософії Моск. текс­тил. ін­ституту. Учасник міських, всерос. мистецьких ви­ставок. Персон. — у Харкові (1962), Москві (1985), С.-Петербурзі (2005). У твор. доробку — жанр. композиції, пейзажі, натюрморти, порт­рети; захоплювався також графікою та пасте­л­лю. Засн. і голова Товариства любителів пастел. живопису. Автор низки моно­графій та нарисів про творчість укр. і рад. художників, серед них — «Петро Олексі­йович Левченко: Нарис про життя і творчість» (1958), «Михайло Степанович Ткаченко» (1963), «Микола Бурачек» (1967; усі — Київ), а також низки статей в УРЕ. Видав кн. спогадів «Туапсинское утро» (Туапсе, 2004). Окремі роботи зберігаються у Туапсин. ХМ.