Дюк Вернон - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дюк Вернон

ДЮК Вернон (справж. – Дукельський Володимир Олександрович; 10. 10, за ін. даними – 24. 09 (07. 10). 1903, ст. Параф’яново Псков. губ., Росія – 16, за ін. даними – 19. 01. 1969, м. Санта-Моніка, шт. Каліфорнія, США) – композитор. Навч. у Київ. консерваторії (кл. композиції Р. Ґлієра, фортепіано – М. Домбровського, теорії – Б. Яворського). Від 1920 – у Туреччині, згодом – у Парижі (співпрацював із С. Дягилєвим), 1928 – у Лондоні, від 1929 – у Нью-Йорку. У доробку – опера «Панночка-селянка» (за повістю О. Пушкіна, 1928–57), фортепіан. (1932), скрипк. (1941), віолончел. (1942) концерти, епічна ораторія «Кінець Санкт-Петербурга» (сл. рос. письменників, 1931–37), кантата «Епітафія» (сл. О. Мандельштама, 1932), хіти «April In Paris» (1932), «Autumn In New York» (1935), «Taking A Chance On Love» (1940), балет «Громадський сад» (1934–35), концерт для фортепіано, сопрано й оркестру «Присвята» (сл. Ґ. Аполлінера, 1934–37), мюзикл «Cabin In The Sky» (1940), струн. квартет, фортепіанна соната «Souvenir de Venise», cонати для скрипки і фортепіано, вокал. цикли. 1950 переїхав до Каліфорнії, де написав музику до фільмів «Вона намагається вивчитися в коледжі», «Квітень у Парижі». Видав мемуари «Passport to Paris» («Паризький паспорт», 1955) та зб. муз. публіцистики «Listen Here!» («Вислухайте!», 1964).

В. С. Симоненко

Стаття оновлена: 2008