ДЮКА́НОВ Мирон Дмитрович (10(22). 08. 1899, с. Второє Рождественське, нині Курської обл., РФ — 21. 11. 1941) — один із зачинателів і організаторів стахановського руху. Під час воєн. дій 1918–20 пере­бував у лавах Червоної армії. Від 1924 — на Донбасі. Працював на вугіл. шахті «Центральна-Ірміне» (с-ще Ірміне, нині у межах м. Стаханов Луган. обл.): 1938–41 — директор За офіц. версією, по­вторив і пере­вершив світ. рекорд О. Стаханова з видобутку вугі­л­ля (102 т). 3 вересня 1935 на його ж дільниці Д. вирубав за зміну 115 т вугі­л­ля. Пропаганда цього почину, попри його «організованість» згори та небезсумнівність «рекордів», сприяла роз­по­всюджен­ню пере­дового досвіду, вдосконален­ню організації праці та під­вищен­ню її продуктивності на шахтах, професій. зро­стан­ню рівня кваліфікації гірників, опануван­ню нової техніки, збільшен­ню вуглевидобутку. Був депутатом ВР СРСР 1-го склика­н­ня. Загинув на Калінін. фронті під час 2-ї світової війни.