Дюков Іван Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дюков Іван Олександрович

ДЮ́КОВ Іван Олександрович (25. 05 (06. 06). 1888, с. Порєчьє Кашин. пов. Твер. губ., Росія – 25. 06. 1961, м. Казань, Татарстан, РФ) – астроном. Д-р фіз.-мат. н. (1938, без захисту дис.), проф. (1932). Засл. діяч н. Татар. АРСР (1945) і РРФСР (1947). Закін. Юр’єв. ун-т (нині Тарту, Естонія, 1912). Учителював. Від 1919 готувався до професор. звання у Новорос. ун-ті (Одеса) та працював до 1921 мол. астрономом Астрон. обсерваторії Ун-ту, викладав в Одес. фіз.-мат. ін-ті. 1920–21 виконав 2500 астрометр. спостережень за допомогою меридіан. кола і визначив положення 125-ти біляполюсних зір. Від 1921 – у Казан. ун-ті: від 1928 – астроном-спостерігач, 1932–41 – зав. астрометр. сектору, 1941–42 – дир. Астрон. обсерваторії, водночас 1937–41 – зав. каф. геодезії і гравіметрії, 1941–42 – астрометрії, 1942–58 – астрономії, 1941–52 – проректор з наук. роботи. 1921–31 виконав дві програми спостережень: схилення 179-ти зір фундам. каталогу Ауверса (використано при складанні нових каталогів – ген. каталогу Босса і 3-го фундам. каталогу Нім. астрон. т-ва); віднос. схилень 207-ми зір для складання програми зір зеніт-телескопа Полтав. гравіметр. обсерваторії АН УРСР. 1932–33 на меридіан. колі визначив відносні схилення зір. Здійснив гравіметр. поєднання Полтав. гравіметр. обсерваторії з Астрон. обсерваторією Казан. ун-ту (1927). Кер. Астрометр. комісії АН СРСР (1942–46). Запропонував оригін. меридіан. інструмент спеціально для визначення схилень шляхом виміру сум і різниць зеніт. відстаней пар зір.

Пр.: Новая система фундаментальных звезд Eichelburger’s // Изв. Астрон. Энгельгардтов. обсерватории Казан. ун-та. 1927. № 12; Абсолютные склонения 179 звезд системы Answers’a для равноденствия 1925 г. // Изв. Астрон. Энгельгардтов. обсерватории Казан. ун-та. 1933. № 16; Об организации советской службы широты в связи с работами по составлению фундаментального каталога слабых звезд // Тр. Полтав. широтной конф. К., 1939.

Літ.: Белькович И. В., Киселева В. Т. Иван Александрович Дюков: Астроном: Библиогр. мат. Казань, 1945.

Н. А. Сахібуллін, О. Є. Беляєва

Стаття оновлена: 2008