ДЮФРЕ́НН Мікель (Dufrenne Micel; 09. 02. 1910, м. Клермонт, Франція – 10. 06. 1995, Париж) – французький філософ, культуролог. Аналізуючи мист-во й естет. досвід, використав феноменол. метод Е. Гуссерля. На світогляд Д. вплинули ідеї М. Гайдеґґера. Критикував сучасну зх. цивілізацію, яка призвела до відчуження людини від природи, влас. сутності й вищих цінностей буття. Д. прагнув пояснити фундам. підвалини культури, які дозволять відновити гармонію у відносинах людини зі світом. Ці основи Д. шукав у багатстві естет. досвіду, трактов. з позицій феноменол. онтології. Д. стверджував нерозривність людини й природи. Піднімав проблеми естетизації буденності, взаємозв’язків худож. практики та політики, мист-ва й революції, вважаючи, що тільки істинна культурна революція надає зміст і виправдання політ. революції й водночас є її кінц. метою. Розвивав концепцію мистецтва-гри, що сприяє руйнуванню антигуман. і технократ. структур, подоланню відчуження людини, вивільняє уяву й творчі здібності, повертає втрачений смак до насолоди й щастя творення прекрасного.

Пр.: Phénoménologie de l’expérience esthé tique. T. 1–2. 1953; La notion d’apriori. 1959; Pour l’homme. 1968; Le poétique. 1973; Art et politique. 1974; Esthétique et philosophie. T. 1–3. 1976–81 (усі – Париж).

А.-М. С. Довганюк