Дядюша Сергій Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дядюша Сергій Іванович

ДЯДЮ́ША Сергій Іванович (26. 09. 1870, м. Хорол, нині Полтав. обл. – 23. 05. 1933, м. Каліш, Польща) – військовик. Закін. Полтав. кадет. корпус, 1-е Павлів. військ. уч-ще (1889), Микол. академію Генштабу (1902). Під час 1-ї світ. війни – ком-р 2-го гренадер. Ростов. полку, начштабу 84-ї піхот. дивізії, 4-го армій. корпусу, 6-ї армії Румун. фронту, генерал-майор (1915). В укр. війську від поч. 1918: інспектор піхоти 1-го генерал-квартирмейстерства Укр. ген. військ. штабу, ком-р Волин. корпусу Армії УНР; за Гетьманату – ком-р Холм. групи, 1-го Волин. армій. корпусу, заст. нач. Генштабу; за Директорії – нач. старшин. курсів і генерал для доручень при Генштабі, водночас викладав у Житомир. юнац. школі. Від листопада 1920 – у таборі для інтернов. частин Армії УНР у Каліші (генерал-квартирмейстер Генштабу). Заснував і очолив старшин. академ. курси, брав участь у громад.-політ. і культ.-осв. роботі, діяльності Військ.-істор. т-ва.

Літ.: Список полковникам по старшинству по состоянию на 1913 г. С.-Петербург, 1913; Тинченко Я. Українське офіцерство: шляхи скорботи та забуття. 1917–1921 роки. К., 1995; Литвин М., Науменко К. Збройні сили України першої половини ХХ ст. Генерали і адмірали. Л.; Х., 2007; Генералітет укр. визв. змагань.

ДА: ЦДАВО України, ф. 1078, оп. 2, спр. 55 А.

К. Є. Науменко

Стаття оновлена: 2008