Дядюшенко В’ячеслав Степанович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дядюшенко В’ячеслав Степанович

ДЯДЮШЕ́НКО В’ячеслав Степанович (09. 06. 1948, м. Золотоноша, нині Черкас. обл.) – архітектор. Засл. арх. України (2002). Закін. Київ. худож. ін-т (1973, майстерня Є. Катоніна). Працював 1970–73 в Укр. спеціаліз. наук.-реставрац. проект. управлінні Держбуду УРСР, 1973 – у Проект. ін-ті цивіл. та пром. буд-ва, 1974–78 – у НДІ містобудування (усі – Київ), 1978–80 – у поляр. експедиції глибокого буріння Надимгазпрому (Тюмен. обл., РФ), 1980–86 – на Київ. експерим.-вироб. комбінаті Спорткомітету УРСР (гол. архітектор проектів, художник), 1986–93 – в ін-ті «Туристпроект» (гол. архітектор проектів; Київ). Від 1993 – кер. творчої майстерні «В. Дядюшенко». Серед реаліз. проектів – реконструкція будинку графа Олександрова у м. Слов’янськ Донец. обл. (1993); пром. база «Діорит» у с. Старі Петрівці Вишгород. р-ну Київ. обл. (1994–96); філії (1992–96) АТ «Укрінбанк» на вул. Павлівська, № 29, на вул. І. Лепсе, № 8 у Києві, на вул. Ю. Гагаріна, № 26 у м. Бровари Київ. обл., житл. будинки (1992–2001) у Києві, у м. Обухів Київ. обл., м. Українка, селах Таценки, Трипілля Обухів. р-ну; кінний двір Упр. справами Секретаріату Президента України у с. Залісся Бровар. р-ну (2000–01).

Г. В. Бондар

Стаття оновлена: 2008