Дяков Абрам Борисович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дяков Абрам Борисович

ДЯКО́В Абрам Борисович (30. 12. 1904 (12. 01. 1905), Севастополь – 1941, за ін. даними – 1942, побл. Москви) – піаніст і педагог. Дипломант Міжнар. конкурсу піаністів ім. Ф. Шопена (Варшава, 1932), бронз. медаль Міжнар. конкурсу скрипалів ім. Е. Ізаї (Брюссель; акомпаніатор). Закін. Моск. консерваторію (1928; викл. К. Ігумнов, К. Кіпп), де й працював: 1934–41 вів кл. камер. ансамблю, 1937–40 – заст. дир. з навч. частини, від 1939 – проф. 1936 під час виступів концерт. бригади, яку організував і очолював, записав пісні народів Заполяр’я. Про це Д. розповідає у ст. «Арктический рейс бригады Московской консерватории» // «Сов. музыка», 1937, № 1. Виступав у ансамблі з М. Полякіним, Е. Фейєрманом, Е. Майнарди, Д. Ойстрахом, Е. Гілельсом. У репертуарі – твори П. Чайковського, Ф. Шуберта, Ф. Шопена. У Моск. консерваторії встановлено мемор. дошку Д., 2005 випущено компакт-диск з його записами.

Літ.: Мильштейн Я. Абрам Дьяков – музыкант-патриот // Сов. музыка. 1959. № 11; Абрам Дьяков // Лившиц А. Жизнь за Родину свою. Москва, 1964.

М. Г. Лабінський

Стаття оновлена: 2008