Кременчуцька губернія - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кременчуцька губернія

КРЕМЕНЧУ́ЦЬКА ГУБЕ́РНІЯ – адміністративно-територіальна одиниця. Створ. відповідно до декретів ВУЦВК від 8 черв­ня і 30 липня 1920 (оприлюднені 15 серпня 1920) з центром у м. Кре­менчук (нині Полтав. обл.). До К. г. увійшли 6 повітів: Золотоніс. (21 волость), Кременчуц. (20 волостей), Хорол. (18 волос­тей) Полтав. губ.; Олександрій. (80 волостей) і Черкас. (33 волості) Херсон. губ.; Чигирин. (19 волостей) Київ. губернії. Головою губвиконкому обраний О. Сер­биченко. Постановами ВУЦВК від 15 жовтня, 4 і 30 листопада 1922 К. г. розформована. До Полтав. губ. відійшли Золотоніс., Кременчуц., Хорол., до Київ. – Черкас. і Чигирин., до Катеринослав. – Олександрій. по­віти. Всі губерн. установи К. г. припинили діяльність у грудні 1922, формально ліквідована у лютому 1925.

Я. В. Верменич

Стаття оновлена: 2014