Дяконов Валерій Ігорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дяконов Валерій Ігорович

ДЯ́КОНОВ Валерій Ігорович (05. 03. 1950, Київ) – скульптор. Чл. НСХУ (2003). Закін. Київ. худож. ін-т (1979; викл. М. Вронський, І. Макогон). Від 1980 працював у Худож. фонді НСХУ (Київ). Нині на твор. роботі. Учасник всесоюз., респ. виставок від 1982. Персон. – у Києві (1994). Твори Д. виконані переважно з бронзи в реаліст. традиціях. Автор надає перевагу малій пластиці в класич. стилі. Роботи зберігаються в Музеї гетьманства (Київ).

Тв.: «Повернення» (1982), «Ветеран Кляшторний» (1985), скульптурна композиція «Двоє» (1986), «Спогади ветерана», «Слава» (обидва – 1989), «Герой Великої Вітчизняної війни 1812 поет-партизан Д. Давидов» (1992), «І. Мазепа» (1996, 2002), «Б. Мікеланджело і Леонардо да Вінчі» (1998), «Шер-хан» (1999), «Артеміда» (2002), «Полтавчанка», «Реквієм» (обидва – 2003); пам’ятник кошовому отаману К. Гордієнку (с. Республіканець Берислав. р-ну Херсон. обл., 2000).

Літ.: Валерий Дьяконов: «Скажут слепить небо – слеплю» / Беседу вела Я. Корнеева // Наша держава. 2004, 3–9 сен.

Г. І. Ярова

Стаття оновлена: 2008