Кременчуцьке водосховище - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кременчуцьке водосховище

КРЕМЕНЧУ́ЦЬКЕ ВОДОСХО́ВИЩЕ – одне з водосховищ на Дніпрі, головний регулятор його стоку. Утвор. 1959–61 у межах Черкас., Полтав. і Кіровогр. областей при спорудженні Кременчуцької ГЕС. Довж. 172 км, шир. бл. 40 км, середня глиб. 6 м, пл. дзеркала 2250 км2. Режим роботи К. в. визначається вимогами усіх учасників водогосп. комплексу і економією водних ресурсів у літньо-осін. період, а також коригується з режимом роботи Каховського водосховища, з яко­го відбирається найбільше дніпров. води. Корис. об’єм літнього спрацювання становить 4,1 млрд м3 при величині робочого об’єму 9 млрд м3. Подальше пониження рівня обмежується умовами навігації. В осінньо-зи­мовий період об’єм спрацюван­ня підвищується до 6,6–6,8 млрд м3. Із К. в. забирається вода для госп.-питних потреб низки міст, великих пром. підпр-в. Найбіль­ший водозабірник (насосна стан­ція Дніпро–Інгулець каналу) спро­можний пропускати 37 м3/сек. во­­ди (у перспективі – до 90 м3/сек.). При створенні водосховища під­­топлено 64,1 тис. га зе­мель, з яких 26,7 тис. га уже осво­єно. Пл. мілководь 41,5 тис. га. З них рекомендується одамбувати 1,6 тис. га для ведення луків­­ництва та відновлення лісів, 6,54 тис. га використовувати для облаштування регульов. нере­­сто­­вищ і товар. рибних госп-в, 7,8 тис. га – мислив. заказників та заповідників.

А. В. Яцик

Стаття оновлена: 2014