>
КРЕМЕНЧУ́ЦЬКЕ
ВОДОСХО́ВИЩЕ
– одне з водосховищ на Дніпрі, головний регулятор його стоку. Утвор. 1959–61 у межах Черкас., Полтав. і Кіровогр. областей при спорудженні Кременчуцької ГЕС. Довж. 172 км, шир. бл. 40 км, середня глиб. 6 м, пл. дзеркала 2250 км2. Режим роботи К. в. визначається вимогами усіх учасників водогосп. комплексу і економією водних ресурсів у літньо-осін. період, а також коригується з режимом роботи Каховського водосховища, з якого відбирається найбільше дніпров. води. Корис. об’єм літнього спрацювання становить 4,1 млрд м3 при величині робочого об’єму 9 млрд м3. Подальше пониження рівня обмежується умовами навігації. В осінньо-зимовий період об’єм спрацювання підвищується до 6,6–6,8 млрд м3. Із К. в. забирається вода для госп.-питних потреб низки міст, великих пром. підпр-в. Найбільший водозабірник (насосна станція Дніпро–Інгулець каналу) спроможний пропускати 37 м3/сек. води (у перспективі – до 90 м3/сек.). При створенні водосховища підтоплено 64,1 тис. га земель, з яких 26,7 тис. га уже освоєно. Пл. мілководь 41,5 тис. га. З них рекомендується одамбувати 1,6 тис. га для ведення луківництва та відновлення лісів, 6,54 тис. га використовувати для облаштування регульов. нерестовищ і товар. рибних госп-в, 7,8 тис. га – мислив. заказників та заповідників.
А. В. Яцик
Статтю оновлено: 2014
Цитувати статтю
А. В. Яцик
. Кременчуцьке водосховище // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=1980 (дата звернення: 01.03.2021).