Дяченко Сергій Степанович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дяченко Сергій Степанович

ДЯЧЕ́НКО Сергій Степанович (24. 09 (06. 10). 1898, с. Нова Басань, нині Бобровиц. р-ну Черніг. обл. – 21. 01. 1992, Київ) – мікробіолог. Батько Сергія та Наталії Дяченків. Д-р мед. н. (1941), проф. (1945). Засл. діяч н. УРСР (1967). Держ. нагороди СРСР. Закін. Київ. мед. ін-т (1927). Працював лікарем та викладав у Ніжин. ІНО. 1929–63 – в Укр. ін-ті епідеміології та мікробіології (нині Ін-т епідеміології та інфекц. хвороб АМНУ, Київ): заст. дир. (1943–51); водночас від 1935 – у Київ. мед. ін-ті: 1943–73 – зав., від 1973 – наук. консультант каф. мікробіології. 1938 відбув ув’язнення за звинуваченням у шкідництві. Вивчав антигенну будову бактерій кишк. групи, етіологію інфекц. захворювань, механізми імунітету. Сформулював осн. закономірності впливу кортикостероїд. гормонів на функціонування окремих ланок імунітету. Досліджував антиген вірулентності черевнотифоз. палички та розробляв принципи лікув. застосування специфічної для нього сироватки. Низку наук. праць присвятив історії укр. мікробіології.

Пр.: Цереброспинальный менингит. 1935 (співавт.); Мікроорганізми і їх роль в житті людини. 1950; Діагностичні мікробіологічні дослідження при інфекційних захворюваннях. 1957; Патогенные вирусы человека. 1974; 1980 (співавт.); Классификация вирусных инфекций человека // Эпидемиология вирус. инфекций. 1977 (співавт.); Микробиологические методы диагностики инфекционных заболеваний. 1982; усі – Київ.

Літ.: Сергей Степанович Дяченко (К 90-летию со дня рожд.) // ВД. 1988. № 10; Дяченко Н., Широбоков В. Український мікробіолог С. С. Дяченко // Агапіт. 1998. № 9–10; Дерзать науку. К., 1998.

В. П. Широбоков

Стаття оновлена: 2008