Ємен, Єменська Республіка - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ємен, Єменська Республіка

Є́МЕН, Єменська Республіка (Al-Yaman, Al-Jumhūriyyah al-Yamaniyyah) – держава на південному заході Азії, на Аравійському півострові. На Пн. та Пн. Зх. межує з Саудів. Аравією, на Сх. – з Оманом. На Зх. омивається Червоним м. (Баб-ель-Мандебська протока відокремлює Є. від Африки), на Пд. – Аден. затокою. До складу Є. входять бл. 120 о-вів, найбільші з яких – Сокотра, Перим, Камаран. Пл. 528 тис. км2. Насел. 28,06 млн осіб (2007): араби – 93 %, індійці, пакистанці, сомалійці, ефіопи; особлива субетнічна група – сокотрійці (жит. о-ва Сокотра). Природ. приріст насел. 3,1 % (2007; при фертильності 6,5 дитини на жінку). Міське насел. складає 26 %. Віросповідання: мусульмани (суніти-шафіїти, шиїти-зейдити, шиїти-ісмаїліти). Держ. мова – арабська (існує декілька ємен. діалектів). Столиця – Сана (1,7 млн осіб). Адм. поділ: 20 мухафаз та столична територія. Найбільші міста: Аден (589 тис. осіб), Таїз (467 тис.), Ходейда (410 тис.), Ібб (213 тис.). Грош. одиниця – ємен. ріал. Держ. устрій – президент. республіка. Глава держави – президент. Законодав. орган – Нац. збори, що складаються з 2-х палат: Консультатив. ради та Палати представників. У країні існують декілька сотень племен та племін. конфедерацій, очолюваних шейхами. Є. – чл. ООН, Ліги араб. держав.

Перша держава на тер. сучас. Є. – Маїн (2 тис. до н. е.), що згодом була завойована державою Саба. У 1 ст. н. е. Саба увійшла до складу держави Хім’яр, яка до поч. 4 ст. підкорила всю тер. сучас. Є. Держава Хім’яр зазнавала вторгнень з боку держави Аксум (на тер. сучас. Ефіопії). У 6 ст. Хім’яр розпався, а Аксум поступився тер. сучас. Є. перським правителям династії Сасанідів. Від 7 ст. тер. Є. входила до складу Араб. халіфату. У 9 ст. місц. династії правителів фактично отримали незалежність. На Пд. сформувалася держава шиїтів-зейдитів на чолі з імамом, а на Пн. господарювали суніти, переважно шафіїт. напряму. В 11 ст. майже вся тер. Є. була об’єднана під владою шиїтів-ісмаїлітів. Протягом 12–15 ст. неодноразово змінювалися правлячі династії, а на межі 15–16 ст. створ. єдину державу під владою тахіридів. У 16 ст. окремі частини сучас. Є. захоплювали Португалія, Єгипет, Осман. імперія. 1633 створ. державу Зейдит, що поширила свій вплив на більшу частину Пн. та Пд. Є. У результаті міжусобної боротьби до поч. 18 ст. утвор. низку невеликих незалеж. еміратів та султанатів, а держава Зейдит визнала себе васалом єгипет. паші. Від 1839 – колонія Великої Британії. 1872 пн. частину країни разом із Саною захопила Осман. імперія, зберігаючи свою владу до 1918 (у 1911 визнала повну автономію Пн. Є. на чолі з імамом). Від 1918 Пн. Є. – монархія на чолі з імамом шиїтів-зейдитів. 1962 у результаті військ. перевороту в Сані проголошено Ємен. Араб. Респ. (ЄАР), однак громадян. війна між новою владою та прибічниками монархії тривала до 1970. Пд. Є. залишався під владою Великої Британії до 1967, коли проголошено Нар. Респ. Пд. Є., а всі пд.-ємен. держ. утворення ліквідовано. 1970 країну перейменовано на Нар. Демократ. Респ. Є. (НДРЄ). Відносини між 2-ма ємен. державами були напруженими до 1989, мали місце збройні зіткнення на кордоні (1967–72, 1979). У 1986 розпочалася громадян. війна у Пд. Є. 1990 відбулося об’єдн. ЄАР та НДРЄ. 1994 колишні лідери НДРЄ проголосили незалежність Демократ. Респ. Є., але цього ж року її ліквідовано. Триває збройне протистояння між уряд. військами та прихильниками імама Абдель Малека аль-Хоусі, який виступає за відновлення в країні шиїт. імамату.

Корисні копалини: нафта та природ. газ (0,3 % світ. запасів), поліметал. руди, мідь, свинець, нікель, золото, залізна руда, вугілля, мармур, базальт, граніт, вапняк, глина, гіпс. Ємен. гори (Джебель) простягаються з Пн. на Пд., найвища точка – г. Ен-Набі-Шаїб (3760 м). Більша частина тер. Є. розташ. на гір. плато, яке на Пн. і Сх. переходить у рівнинну пустелю Руб-аль-Халі. Клімат тропічний. Середня т-ра червня +27 °С, січня – +14 °С. Влітку бувають піщані та пилові бурі. Більша частина країни не має рослин. покриву. З дерев переважають акація, тамарикс, мангрове дерево, в оазах – фінік. пальма. Є дерева, з яких виробляють аромат. олії та смоли (ладан, мірру). У пустелях – чагарники і трави (верблюжа колючка, саксаул тощо). Фауна: газелі, онагри, лисиці, гієни, шакали, вовки, мавпи, змії, хамелеони та ін. Багато птахів (коршаки, яструби, пелікани, фламінго та ін.). У прибереж. водах – численні види пром. риб, ракоподібні, різні види акул, мор. черепахи, скати.

ВВП становить 21,24 млрд дол. США, у розрахунку на одну особу – 757 дол. США. Високий рівень безробіття (30 %). Одна з найбідніших араб. країн. Видобувають нафту (від 1980-х рр. постійно зростають обсяги), руди кольор. металів (мідь, свинець, золото), сіль, буд. матеріали. Розвинені такі галузі пром-сті, як нафтопереробна, цементна, харч., легка (бавовн., шкіряна). Поширене ремісництво. Вирощують бавовну, каву, фініки, манго, папаю, сорго, пшеницю, ячмінь та овочі. Розводять овець, кіз, велику рогату худобу, верблюдів. Розвинене рибальство. Експортує нафту та нафтопродукти, бавовну, каву, фрукти, худобу, шкіру, рибу; гол. торг. партнери: Китай, Індія, Таїланд, Пд. Корея, США. Імпортує машини й устаткування, зерно, цукор, товари широкого вжитку, хім. продукцію; гол. торг. партнери: ОАЕ, Саудів. Аравія, США, Франція, Китай. Численні пам’ятки арх-ри, кам’яні поселення-фортеці на схилах гір, прикрашені місц. орнаментами, велика кількість мечетей, пляжі. У Сані – респ. палац (колиш. палац імама), мечеть з мінаретом Аль-Джама аль-Кабір (670-і рр., розширена у 8–12 ст.), цитадель Каср-ель-Сіла; в Адені – Старе місто (Кратер), палац султана Лахеджа, Аден. резервуари, цитадель Сейра; у Шибамі – «глиняні хмарочоси» (9–16 ст.); у Таїзі – фортеця Ель-Кехіра, палац імама Ахмеда.

Є. визнав незалежність України 5 січня 1992, дипломат. відносини між країнами встановлено 21 квітня 1992.

Літ.: Южная Аравия. Памятники древней истории и культуры. С.-Петербург, 1994. Вып. 2, ч. 1; Густерин П. В. Йеменская Республика и ее города: Справоч. Москва, 2006.

К. В. Мезенцев

Стаття оновлена: 2009