Єнджеєвич Єжи - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Єнджеєвич Єжи

ЄНДЖЕЄ́ВИЧ Єжи (Jędrzejewicz Jerzy; 02. 03. 1902, х. Баварія побл. м-ка Конське Свєнтокжис. воєводства, Польща – 19. 11. 1975, Варшава) – польський письменник, літературознавець і перекладач. Дитинство провів у Катеринославі (нині Дніпропетровськ), де закін. класичну г-зію (1919). Познайомившись із Д. Яворницьким, зацікавився укр. історією та культурою. Подорожував Україною. Від 1920 – у Польщі. Навч. на філол. та юрид. ф-тах Варшав. ун-ту. Вивчав болгар., серб., чес. та англ. мови. Писав есе, перекладав з рос., італ., нім., укр. та ін. літ-р (бл. 40-а томів). Серед перекладів – твори М. Коцюбинського («Fata Morgana», 1951; «Utwory wybrane», т. 1–2, 1954), Т. Шевченка («Przejażdżka z przyjemnością i nie bez morału», 1960; «Poezje wybrane», 1972; усі – Варшава; «Artysta», 1975; «Muzykant», 1977; «Kapitanowa», 1978; «Najmitka», 1981; усі – Люблін), М. Рильського, І. Котляревського, М. Бажана, І. Драча, Л. Костенко, Є. Гуцала, Григора Тютюнника. Автор роману-есе про Т. Шевченка «Noce ukraińskie, albo Rodowód geniusza» (Warszawa, 1966; перевид. 1970 і 1972; укр. перекл. Є. Рослицького, Торонто, 1980, та В. Іванисенка, ж. «Київ», 1988, № 10–11; 1989, № 1–5; окреме вид. – Л., 1997); повісті про польс. демократа С. Ворцеля «Zwycięstwo pokonanych» (Warszawa, 1974), у якій подано й картини з життя в Україні 1-ї пол. 19 ст. Укр. літ-рі присвятив низку статей, есе. Підтримував зв’язки з діячами Укр. сусп.-культур. т-ва (Польща).

Літ.: Пачовський Т. Твори Шевченка в перекладах Є. Єнджеєвича // Всесвіт. 1975. № 3; Його ж. Єжи Єнджеєвич – популяризатор української літератури в Народній Польщі // Там само. 1982. № 7; 1983. № 1, 2; Чернихівський Г. Листи Єжи Єнджеєвича до Макара Середюка // СіЧ. 1990. № 6.

С. Заброварний

Стаття оновлена: 2009