Єніна Віра Михайлівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Єніна Віра Михайлівна

Є́НІНА Віра Михайлівна (19. 04(02. 05). 1906, с. Новотроїцьке, нині Бердян. р-ну Запоріз. обл. – 21. 11. 1977, Київ) – письменниця, художниця. Дружина М. Шеремета. Чл. СПУ (1952). Учасниця 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Закін. Київ. худож. ін-т (1929). Працювала ілюстратором у вид-вах Харкова та Києва. Осн. тематика творчості – воєнне і повоєнне життя, зокрема стосунки батьків і дітей, краса людини та природи. Писала також сатир. і гуморист. твори (зб. «Нехай лунає сміх», К., 1979). Виконала графічні портрети укр. письменників М. Бажана, Ю. Гундича, Є. Долматовського, М. Пригари, В. Ткаченка, В. Чередниченко, В. Козаченка, П. Панча, М. Рильського, В. Сосюри, П. Тичини та ін., пейзажі Саратова, Києва, Харкова, Карпат і Криму.

Тв.: Голубий потік: Оповідання. 1948; Розступилися гори: Повість. 1951; Нагорода: Повість. 1956; Нова трембіта: Повість. 1956; Серце бажає щастя: Оповідання. 1958; Українська квітка: Повість. 1959; 1968; Вирок вважати умовним: Повість. 1962; Минуле не минає: Роман. 1965; Сердолікова усмішка: Повість. 1967; Краса жіноча: Оповідання. 1970; Істини розкриваються поволі: Роман. 1971; Чотири довгих роки: Спогади воєн. літ. 1974; Минуле не минає. Істини розкриваються поволі: Романи. 1976. Знайти свій самоцвіт: Повість. 1979; Минуле не минає: Роман, оповідання. 1982 (усі – Київ).

Літ.: Захарченко О. «Чотири довгих роки» // Прапор. 1975. № 9; Забашта Л. Вірі Єніній – 70 // ЛУ. 1976, 7 трав.; Дмитренко М. Пером і пензлем // Там само. 17 лип.

ДА: ЦДАМЛМ. Ф. 37, оп. 1–3.

В. А. Бурбела, Т. В. Добко

Стаття оновлена: 2009