Єпішев Олексій Олексійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Єпішев Олексій Олексійович

Є́ПІШЕВ Олексій Олексійович (06(19). 05. 1908, м. Астрахань, Росія – 17. 07. 1985, Москва) – радянський, партійний і військовий діяч. Генерал армії (1962). Герой Рад. Союзу (1978). Учасник 2-ї світ. війни. Держ. нагороди СРСР. Ленін. премія (1983). Закін. у Москві Військ. академію механізації і моторизації Червоної армії (1938) та Вищі курси Академії сусп. наук при ЦК ВКП(б) (1950). На військ. службі у 1930–46 і 1962–85. Від 1938 – на парт. роботі у Харкові, зокрема 1940–43 – 1-й секр. Харків. обкому та міськкому КП(б)У. Як уповноважений Держ. ком-ту оборони СРСР із вироб-ва військ. техніки у Харків. обл. і комісар Харків. корпусу нар. ополчення здійснював евакуацію пром. підпр-ва та насел., брав участь в обороні Харкова. 1942–43 – уповноважений військ. ради Сталінгр. фронту із забезпечення військ танками і запчастинами, заст. наркома середнього машинобудування СРСР; 1943–46 – чл. військ. рад 40-ї і 38-ї армій; 1946–49 – секр. по кадрах ЦК КП(б)У; 1950–51 і 1953–55 – 1-й секр. Одес. обкому КПУ; 1951–53 – заст. по кадрах міністра держ. безпеки СРСР; 1955–60 – надзвич. і повноваж. посол у Румунії, 1960–62 – в Югославії; 1962–85 – нач. Гол. політ. упр. рад. армії та ВМФ. Депутат ВР СРСР багатьох скликань.

Літ.: Москаленко К. С. Генерал армии А. А. Епишев // Военно-истор. журн. 1978. № 5; Скрыльник А. И. Генерал армии А. А. Епишев. Москва, 1989.

А. О. Ігнатьєва

Стаття оновлена: 2009