Єремєєв Валерій Миколайович

Визначення і загальна характеристика

ЄРЕМЄ́ЄВ Валерій Микола­йович (12. 01. 1942, м. Саратов, РФ — 31. 10. 2020, Київ) — океанолог, геофiзик. Доктор фізико-математичних наук (1988), професор (1991), академік НАНУ (1997). Премiя iм. В. Вернадського АН УРСР (1989). Державна премія України в галузі науки і техніки (2000). Заслужений діяч науки і техніки України (2003). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2007). Закін. Ростов. університет (1964, РФ). Від 1965 працював у Мор. гiдрофiз. ін­ституті НАНУ: 1975–80 — вчений секр., 1980–85 — за­ступник директора, 1985–2000 — директор Від 2000 — в. о. дир., від 2009 — директор Ін­ституту біо­логії пд. морів НАНУ (обидва — Севастополь). Після створе­н­ня 1999 Океанол. центру НАНУ, до складу якого вві­йшли Мор. гідрофіз. ін­ститут та Ін­ститут біо­логії пд. морів, Є. був при­значений його ген. дир. Читав лекції на між­нар. навч. курсах фіз.-океаногр. та геоекол. профілів. Наук. інтереси вченого концентруються на ключових про­блемах і роз­ділах океанол. науки. Вони охоплюють екс­перим. та ядерну гідрофізику, геофіз. гідродинаміку та гідрохімію океану, а нині тісно повʼязані з роз­робле­н­ням і створе­н­ням основ, методів і засобів Глобал. океаногр. спо­стереж. системи Чорного моря, що є однією з осн. мор. про­грам Між­уряд. океаногр. комісії ЮНЕСКО і країн Чорномор. басейну. Дослідж. Є. в галузі ядер. гідрофізики були зорієнтовані на ви­вче­н­ня фундам. закономірностей формува­н­ня простор. роз­поділу та динаміки полів штуч. і природ. радіо­активності Світ. океану та його морів, зокрема Чорного й Серед­земного. Він ви­вчав вплив наслідків Чорнобил. аварії на екосистему Чорного моря, роз­робив заг. теор. під­ходи до аналізу та про­гнозу можливих наслідків мор. ката­строф природ. й антропоген. характеру. Працював також над формува­н­ням і роз­витком геофіз. напряму в мор. екол. дослідже­н­нях. Роботи цього профілю пере­важно спрямовані на ви­вче­н­ня регіон. про­блем Чорномор. басейну, екваторіал. зони та шельфових р-нів Тропіч. Атлантики. Голова Комісії з про­блем Світ. океану НАНУ, Наук.-тех. ради з Нац. про­грами дослідж. і викори­ста­н­ня ресурсів Азово-Чорномор. басейну, ін. регіонів Світ. океану при Міністерстві освіти і науки України, пред­ставник України у викон. раді Між­уряд. океаногр. комісії ЮНЕСКО, гол. ред. наук.-теорет. «Морского гидрофизического журнала» та «Морского экологического журнала».

Пр.: Физико-химические аспекты взаимодействия океана и атмо­сферы. К., 1985; Трас­серы в океане. К., 1987; Черное море. Зоны взаимодействия аэробных и анаэробных вод. Св., 1993 (спів­автор); Вариацион­ный подход в задачах идентификации входных параметров гидродинамических моделей по дан­ным измерений и планирования экспериментов // МГЖ. 2002. № 1 (спів­автор); Регіональні аспекти глобальної зміни клімату // Вісн. НАНУ. 2003. № 2 (спів­автор); Океанология. Средства и методы океанологических ис­следований. Москва, 2005 (спів­автор); Введение в оперативную океано­графию Черного моря. Св., 2006 (спів­автор); Фрактально-волновая структура изменчивости геофизических процес­сов морских систем // Гео­інформатика. 2006. № 4 (спів­автор); Нові струмин­ні газові виділе­н­ня із дна моря в акваторії Севастополя // Вісн. НАНУ. 2007. № 4 (спів­автор).

Літ.: 60-річчя академіка НАН України В. М. Єремєєва // Вісн. НАНУ. 2002. № 1.

О. Є. Совга

Завантажити статтю