Єремко Олександр Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Єремко Олександр Олександрович

ЄРЕ́МКО Олександр Олександрович (28. 04. 1943, Улан-Батор) – фахівець у галузі фізики твердого тіла. Д-р фіз.-мат. н. (1996). Премія ім. О. Давидова НАНУ (2002). Закін. Київ. ун-т (1965). Працював у Ін-тах металофізики (1965–67) та фізики (1970–73) АН УРСР; від 1973 – в Ін-ті теор. фізики НАНУ (усі – Київ): від 1997 – пров. н. с. Наук. дослідж.: теорія екситонів та оптичні властивості кристалів; теорія солітон. станів в одновимірних молекуляр. системах; теорія хвиль густини заряду в квазіодновимірних провідниках.

Пр.: Поглинання світла кристалами при наявності просторової дисперсії // УФЖ. 1973. Т. 18, № 11 (співавт.); Дисоціація давидовських солітонів в полі електромагнітної хвилі // Доп. АН УРСР. 1984. № 3; Mean-field solution of the continuum Fröhlich problem at finite temperature // Phys. Rev. B. 1994. Vol. 50, № 8; Solitons in alpha-helical proteins // Phys. Rev. E. 2004. Vol. 70, № 3 (співавт.); Ratchet behaviour of polarons in molecular chains // J. Phys.: Condensed Matter. 2008. Vol. 20, № 25 (співавт.).

А. Г. Загородній

Стаття оновлена: 2009