Єрмаков Василь Петрович

ЄРМАКО́В Василь Петрович (27. 02(11. 03). 1845, с. Терюха, нині Гомел. обл., Білорусь — 16. 03. 1922, Київ) — математик. Доктор чистої математики (1877), професор (1877). Член-кореспондент С.-Петербур. АН (1884), заслужений професор (1899). Срібна медаль Олександра ІІІ. Закiн. Університет св. Володимира в Києві (1868), залиш. для під­готовки до професор. зва­н­ня. Слухав лекції в Німеч­чині та Франції. Від 1874 — доцент, від 1877 — екс­траординар., від 1888 — ординар. проф. Університету св. Володимира. Водночас від 1899 викладав у Київ. політех. ін­ституті (завідувач кафедри вищої математики до 1919) та на Вищих жiн. курсах. Роз­робляв пита­н­ня матем. аналiзу, варiац. числе­н­ня, теорії диференцiал. рiвнянь і теор. механiки. За­пропонував заг. метод iнте­грува­н­ня деяких класiв рiвнянь із частин­ними похiдними. Iмʼям Є. на­звано одну з ознак збiжностi нескiнчен. числових рядiв із додатними членами. Роз­глянув роз­клад коренів квадрат. рівня­н­ня у неперервні дроби, пред­ставив матем. задачу про тричлен­ні неви­значені рівня­н­ня. Роз­виваючи ідеї Веєрштрас­са про аналіт. пред­ставле­н­ня функції, ді­йшов висновку, що функція, яка має дві особливі точки, завжди може бути роз­кладена в ряд, що сходиться для всіх значень змін­ної, за винятком деяких точок. Висунув ідею за­стосува­н­ня методів теорії аналіт. функцій та теорії диференціал. рівнянь до роз­вʼяза­н­ня задач небес. механіки. Засн. і ред. «Журнала элементарной математики» (1884–86). Один iз засн. Київ. фiз.-мат. товариства (1889).

Завантажити статтю