Єрмакова Людмила Захарівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Єрмакова Людмила Захарівна

ЄРМАКО́ВА Людмила Захарівна (12. 08. 1940, Харків) – композитор, співачка. Засл. арт. України (1998). Орден княгині Ольги 3-го (2005) та 2-го (2007) ступ. Під час евакуації з сім’єю з Харкова 1941 потрапила під бомбардування й була травмована. Інвалід війни 1-ї групи. Закін. Київ. технол. ін-т легкої пром-сті (1964), Київ. нар. консерваторію (1985; кл. В. Кучерова). Працювала н. с. Київ. н.-д. конструктор.-технол. ін-ту міського госп-ва (1964–74); ст. н. с. «УкрНДІпроекту» (Київ, 1974–82). Віце-президент громад. орг-ції «Центр творчої реабілітації інвалідів» (Київ, від 1994). Створила більш як 250 пісень. Пише пісні як на власні слова, так і на вірші укр. поетів: С. Галябарди, Г. Чубач, О. Кононенка, Н. Зубицької-Земної, Й. Фіштака та ін. Муз. твори Є. входять до репертуару А. Кудлай («Левиця», «Знахар»), Р. Кириченко («Лишаймося собою», «Ця земля – Україна»), О. Василенка («Не клич минулий день»), В. Шпортька («Тиха музика серця», «Водограй», «Молитва надії»), Н. Шестак («Криниця»), В. Свирида («Світ для двох»).

Літ.: Мельник О. Сад повернених пісень // Музика. 1993. № 3; Зінченко Н. Творящий дух долає біль земний // Хрещатик. 2005, 6 груд.; Брезгунова В. Душі пісенний вернісаж // Веч. Київ. 2005, 30 груд.

В. Ф. Шинкарук

Стаття оновлена: 2009