Кремінська баянна фабрика - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кремінська баянна фабрика

КРЕМІНСЬКА́ БАЯ́ННА ФА́БРИКА – підприємство з виробництва язичкових клавішно-пневматич­них музичних інструментів. Роз­таш. у м. Кремінна Луган. обл. Засн. 1929 М. Мозжухіним як майстерня з ремонту гармоній при артілі інвалідів (у ній також працювали О. Мозжухін та П. Ри­балко). 1933 увійшла до складу місц. меблевого комбінату, у майстерні стали також виготов­ляти на замовлення нові муз. інструменти. 1934 на її базі створ. ф-ку з виготовлення баянів із підпорядкуванням облмісцпро­му. На той час вона не мала обладнаного приміщення, увесь вироб. процес виконували вруч­ну. На ф-ці працювали 34 особи, які щороку виготовляли бл. 300 баянів, вони відразу ж стали популяр. серед аматорів та профес. музикантів. Під час 2-ї світ. війни будівлю ф-ки повністю зруйновано, а саме підпр-во ліквідовано. Після її закінчення М. Мозжухін поновив ро­­боту майстерні, яка стала цехом райпобуткомбінату. Відроджен­­ня ф-ки відбулося 1947. Значну роль у її відновленні та розвитку відіграло Респ. пром. об’єдн. «Укрголовмузрадіопром». Того ж року 60 працівників ф-ки виготовили 60 баянів. Усі роботи проводилися вручну, лише 1950 були встановлені кілька електродвигунів та влас. силами виготовлені необхідні верстати. Вироб-во баянів зросло до 40 од. щомісяця. 1948 підпр-во отримало диплом 1-го ступ. Мін-ва легкої пром-сті УРСР у конкурсі на кращий баян. Відтоді баян з маркою «Кремінне» став відомим у СРСР. 1949–67 побудовано 5 нових цехів (стру­гал., розкроювал., столяр., слю­сарно-мех. і міховий), що дозво­лило збільшити обсяги вироб-ва та покращити якість муз. інстру­ментів. 1961 ф-ка виготовила 1400 баянів (понад 100 інструментів щомісяця). У цей період осн. увагу зосереджено на розширенні матеріал. бази: буд-во нових приміщень для різних технол. процесів вироб-ва; фор­мування тех. відділу КБ з метою вдосконалення конструкцій, розширення асортименту і підвищення якості продукції; забезпечення постачання голосової сталі, а пізніше й голосових акордів та ін. матеріалів, необхід. для виготовлення муз. інструментів. 1969–71 споруджено новий гол. корпус ф-ки баянів, до якого перемістилися усі осн. цехи та допоміжні підрозділи, а вироб. процес механізовано і переведено на конвеєр. метод збирання баянів. 1972 освоєно і налагоджено вироб-во футлярів та ременів для баянів, акордеонів, гармонік, електрогітар. У 1970-х – 80-х рр. впроваджувалися новітні технології, системи бездефект. ви­готовлення продукції, покращу­вався благоустрій допоміж. при­міщень тощо.

Сусп.-політ. та екон. події на межі 1980–90-х рр. зумовили зміну форми власності та назви: від 1988 – оренд­не підпр-во, від 1994 – ВАТ «Кре­мінне», від 2000 – ТОВ «Фаб­рика баянів». 1994 припинено вироб-во муз. інструментів, ос­танні 3 р. ф-ка проіснувала за рахунок залишеної на складі продукції. 2000 її придбав І. Новиков, нині діють столяр. і маслоцех, на яких виготовляють товари нар. вжитку. Кер. підпр-ва: М. Матвійчук (1-й дир., від 1934), І. Кушнарьов (1948–67), І. Смиш­­ляков (1967–70), В. Дра­жев­­сь­­кий (1970–73), М. Осипен­ко (1973–77), В. Заїкін (1977–82), Д. Татаренко (1982–95), С. Пра­сол (від 1995), Т. Новикова (від 2008).

Літ.: Сташевський А., Рєзнік О. Слав­ний шлях кремінських майстрів. Лг.; Кре­мінна, 2010.

О. В. Брайловська, Л. О. Єжова

Статтю оновлено: 2014