Єрхов Геннадій Петрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Єрхов Геннадій Петрович

Є́РХОВ Геннадій Петрович (28. 07. 1938, с. Самарське, нині Башкортостан, РФ) – історик КПРС. Д-р істор. н. (1977), проф. (1986). Закін. Оренбур. пед. ін-т (РФ, 1962). Вчителював (1962–64); працював у Ін-ті механізації с. госп-ва (м. Мелітополь Запоріз. обл., 1967–72); від 1972 – на парт. роботі, зокрема 1976–89 – секр. Донец. обкому партії; 1989 – 2004 – проректор із навч. роботи, водночас 1995 – 2007 – зав. каф. нової і новіт. історії Донец. ун-ту. Досліджував проблеми історії КПРС і соц.-політ. життя СРСР.

Пр.: Ленинский принцип демократического централизма в развитии КПСС (1921–29 гг.). Д., 1973; Демократический централизм – основа организационного строения партии в годы борьбы за социализм (1917–36). К., 1976; О принципах партийного труда. Москва, 1988; Первичная организация и перестройка. Д., 1990.

В. В. Вороніна

Стаття оновлена: 2009