ЄРШО́В Ген­надій Олексі­йович (12. 07. 1967, Чернігів) — скульптор. Член НСХУ (1995), Спілки скульпторів Польщі (2007). Закін. Львів. ін­ститут декор. та приклад. мистецтва (1991; майстерня Е. Миська), Укр. АМ (Київ, 1995; викл. В. Бородай, В. Швецов). Засн. (1995) і скульптор Черніг. мист. галереї. На творчій роботі. 2000–01 — старший викладач кафедри образотвор. мистецтва Черніг. пед. університету. Від 2001 живе у м. Ґданськ (Польща). 2003–04 — викладач худож. училища м. Ґдиня. Учасник регіон. худож. ви­ставок від 1985. Персон. — у Чернігові (1994), м. Славутич (Київ. обл., 1996), Києві (1997–98), Бухаресті (1998), м. Ґдиня (2004), м. Ґданськ (2004–05), м. Пельплін (2005; усі — Польща). Створює станк. і монум. скульптури. Осн. жанр — порт­рет. Для творчості Є. характерні реаліст. малюнок, фігурат. композиція. Роз­робив про­граму з увічне­н­ня засобами образотвор. мистецтва істор. осіб та подій 17–18 ст. на тер. Пн. Лів­обереж­жя. Автор статуеток «Муза Славутича» (1-й Між­нар. пісен. фестиваль «Романси Славутича»), «Памʼять» (Між­нар. фестиваль афган. пісні «Памʼять без кордонів»), «Козацькі думи» (Між­нар. фестиваль «Авторська пісня»; усі — Славутич, 1995), «Хлопчик, який грає на флейті» (Між­нар. фестиваль рок-музики «Братина»; Чернігів, 1996), «В. Весьоловські», «Орфей» (обидва — заг.-польс. танц. конкурс балету; Ґданськ, 2005). Окремі роботи зберігаються у Держ. істор.-культур. заповід­нику «Геть­ман. столиця» (смт Батурин Бахмац. р-ну Черніг. обл.), Музеї історії та мистецтва у Бухаресті.