Єршов Леонід Давидович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Єршов Леонід Давидович

ЄРШО́В Леонід Давидович (18. 04. 1910, с. Богодарівка, нині Новодарівка Гуляйпіл. р-ну Запоріз. обл. – 02. 02. 2010, Ізраїль) – матеріалознавець. Д-р тех. н. (1963), проф. (1966). Закін. Пн.-Кавказ. хім.-технол. ін-т (м. Новочеркаськ, РФ; 1932). Працював 1932–34, 1935–41, 1942–43 у ВНДІ цементів (Москва; 1942–43 – у м. Вольськ Саратов. обл., РФ); 1934–35 – на Ленінгр. цемент. з-ді ім. Воровського (нині С.-Петербург); 1941–42 – на Вольському цемент. з-ді «Червоний Жовтень». 1943–47 – заст. дир. з навч.-наук. роботи Київ. ін-ту силікатів; 1947–57 – зав. лаб. в’яжучих матеріалів Центр. НДІ буд. матеріалів; 1957–73 – зав. лаб. місц. в’яжучих і автоклав. силікат. матеріалів НДПКІ буд. матеріалів і виробів (обидва – Київ). Виїхав у Ізраїль. Розробляв і вдосконалював технології вироб-ва цементів.

Пр.: Мелене вапно в будівництві. К.; Л., 1951 (співавт.); Виробництво цементно-піщаної черепиці. К., 1954; Быстротвердеющие цементы. К., 1956; Вяжущие материалы и изделия на основе вибропомола. К., 1957 (співавт.); Справочник по строительным материалам и изделиям. К., 1966 (співавт.).

Ю. М. Черв’яков

Стаття оновлена: 2016