Єрьомін Борис Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Єрьомін Борис Олександрович

ЄРЬО́МІН Борис Олександрович (15. 10. 1948, с. Уч-Терекськ побл. м. Джалал-Абад Ошської обл., Киргизстан) – живописець. Засл. художник України (2009). Чл. НСХУ (1980). Закін. Луган. художнє уч-ще (1969; викл. Т. Капканець). На твор. роботі. Учасник всеукр., всесоюз., міжнар. мист. виставок та пленерів від 1974. Персон. – у Єрусалимі (1992), Донецьку (1993–94, 1996–98, 2001–02, 2006), Одесі (2003), Києві (2008). Автор темат. полотен, натюрмортів. Для творчості Є. притаманне глибоке проникнення в образ, тонке відчуття кольору. Роботи зберігаються у музеях України, РФ, Австрії, Бельгії, Великої Британії, Німеччини, Польщі, Франції, Ізраїлю, США, Канади.

Тв.: «Соняшники» (1998); цикли – «Квіти» (1986–2003), «Костянтинове – Батьківщина С. Єсеніна» (1989), «Карпати» (1990-і рр.), «Святогір’я» (1990–2007), «Єрусалимські етюди» (1991–95), «Рідний край» (1997–2008).

Літ.: Герланец В. Поэзия цвета и формы // Веч. Донецк. 1998, 18 сен.; Чередниченко С. Индивидуальный живописный стиль // Меркурий. 2001. № 5; Борис Єрьомін // Художники України. 2007. № 19.

Р. Г. Клименко

Стаття оновлена: 2009