ЄСАУ́ЛІВКА (у 18 ст. — Євдокіївка, Лукʼянівка) — селище міського типу Антрацитівського ра­йону Луганської області. Знаходиться на р. Кріпенька (притока Міусу), за 80 км від обл. центру та за 12 км від залізнич. ст. Антрацит. Площа 4,6 км2. Насел. 1668 осіб (2001, складає 89,5 % до 1989), пере­важно українці та росіяни. Побл. с-ща проходить автомагістраль Ростов-на-Дону (РФ)–Харків. Вперше згадується у писем. джерелах бл. 1777 як слобода, яка належала вдові бригадира Війська Донського Євдокії Луковіній. Згодом ці землі викуплено осавулом Л. Лукʼяновим, за військовим зва­н­ням якого й на­звано насел. пункт. У 80-х рр. 18 ст. в околиці Є. роз­ві­дано родовища вугі­л­ля (мас­штабний його видобуток роз­почато на поч. 20 ст.), 1827 зна­йдено поклади свинцю, 1867 — золота. У 1860-х рр. в Є. діяли винокурня, цегел. завод, водяний млин, вітряк. 1868 започатковано 3 щоріч. ярмарки. Через слободу проходила гол. дорога з Москви на Кавказ. Єсаулів. пошт. конторі під­порядковувались усі пошт. від­діл. довколиш. сіл. Сюди з Рогозяної Балки за кореспонденцією при­їжджав рос. письмен­ник А. Чехов (згадує Є. в оповідан­ні «Щастя»). 1858 в Є. закладено (1861 освячено) церкву Преображе­н­ня Господнього (у роки колективізації використовували як склад, згодом майже зруйнували; після 2-ї світової війни добудовано та пере­обладнано під клуб, нині Будинок культури). 1903 в Є. мешкало 1470, 1927 — 1584 особи. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1921–23 — у складі Дебальцев. пов., 1923–31 — Дмитрів. р-ну. Від 1938 — смт. 1937–40 тут працювали збагачувал. ф-ка та шахта з видобува­н­ня поліметал. руд тресту «Донбасполіметал». Від 18 липня 1942 до 22 лютого 1943 та від 27 лютого до 31 серпня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. Діяло під­пі­л­ля. На фронтах 2-ї світової війни воювало 290 жителів с-ща, з них 200 загинуло. Нині в Є. — заг.-осв. школа, дитсадок, Будинок культури, б-ка, фельдшер.-акушер. пункт, пункт вет. допомоги, база від­починку. Є реліг. громада УПЦ МП. Побл. с-ща виявлено мезоліт. стоянку, поселе­н­ня епохи бронзи та пізнього середньовіч­чя. Серед видат. уродженців — д-ри н. фахівець у галузі шахт. та під­зем. будівництва П. Должиков, право­знавець І. Куксін.