Єсипенко Микола Романович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Єсипенко Микола Романович

ЄСИПЕ́НКО Микола Романович (26. 01. 1959, Київ) – скульптор. Син Романа, онук Миколи Єсипенків, чоловік О. Ігнащенко. Чл. НСХУ (1987). Закін. Київ. худож. ін-т (1984; викл. В. Борисенко, М. Вронський, І. Макогон, В. Чепелик). Відтоді – учасник всеукр., всесоюз. та зарубіж. мист. виставок. Персон. – у Києві (1995). На твор. роботі. Створює медалі, скульптурні абстрактні композиції, портрети.

Тв.: медалі – «В. Фолкнер», «Лесь Курбас», «Дж.-Е. Стейнбек» (усі – 1987), «Г.-К. Андерсен» (1995); «Балерина О. Смолдирева» (1982), «Жіночий портрет», «Тенісистка Оля», «Скрипаль», «Віолончелістка», «Аспірант Володя» (усі – 1983), «Інтермецо», «Ветеран війни М. Діденко» (обидва – 1984), «На фронті», «1941 рік. Медсестра» (обидва – 1985), «А. Ахматова» (1986), «Хмарний край» (1988), «Й. Ґете» (1989), «Дуже дивний танок» (1992), «Велика тінь воїна» (1993), «Королева краси», «Ангел-охоронець» (обидва – 2000), «Лицар» (2001), «Будівельник» (2005), «Мала тінь воїна», «Лицар на монстрі» (обидва – 2007), «Античний мотив–2» (2008).

Літ.: Микола Єсипенко: Каталог. К., 1995; Лисенко Л. Скульптурные фантомы Николая Есипенко // Телепреcскурьер. 2001. № 1.

Л. О. Лисенко

Стаття оновлена: 2009