Єсюнін Олексій Ілліч - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Єсюнін Олексій Ілліч

ЄСЮ́НІН Олексій Ілліч (25. 02. 1955, м. Артемівськ Сталін., нині Донец. обл.) – графік і живописець. Чл. НСХУ (1988). Закін. Харків. худож.-пром. ін-т (1983; викл. С. Бесєдін, В. Куликов, В. Ненадо). Працював 1983–84 художником відеоряду на Харків. телебаченні; 1984–89 – викл. малюнку та живопису у Харків. школі мист-в № 33 та у м. Південне (Харків. обл.). Відтоді – на твор. роботі. Осн. стиль – експресіонізм. Учасник всеукр., міжнар. мист. виставок від 1986. Персон. – у Харкові (1988, 1994, 2000–02, 2005), Нюрнберзі (Німеччина, 1992), Запоріжжі (2003). Роботи зберігаються у Харків. ХМ.

Тв.: графіка – серія офортів «Так трапилося» (1987); серії – «100 каменів», «1000 портретів», «Офсайд» (усі – 1988); живопис – «Пам’яті Ван Ґоґа», «Сон», «Теплиця», «Поет на селі» (усі – 1989–92); цикли – «Ботанічний сад» (2001–02), «Кримські пейзажі» (2002–05); іл. до альманаху поезії «Ариергард» (2005); «Урок анатомії», «Кольорові рельєфи» (обидва – 2006–07).

Літ.: Виноградова Н. «Офсайд» // Слобід. край. 2002, 28 груд.

Н. І. Виноградова

Стаття оновлена: 2009